Міська влада створює правові запобіжники, що унеможливлять знищення чи хаотичну перебудову значних історичних будівель у столиці. Уже підготовлений Проєкт рішення Київради «Про деякі питання щодо збереження значних історичних будівель міста Києва», який передбачає запровадження системного захисту традиційної історичної забудови. Йдеться про будівлі без статусу пам’ятки, але які мають художню або історичну цінність. Про це повідомила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко під час чергового засідання робочої групи з розробки додаткових механізмів охорони об’єктів культурної спадщини.

«Наша мета – створити сталий, працюючий механізм захисту традиційної історичної забудови, що є характерним зразком архітектури та будівництва минулих історичних епох», – наголосила Ганна Старостенко.

Департамент охорони культурної спадщини вже опрацював  перелік у понад 1200 таких будинків. Для кожного об’єкта провели фотофіксацію та отримали експертні висновки щодо їх відповідності визначеним критеріям. За результатами досліджень сформовано попередній Перелік значних історичних будівель міста Києва, який пропонують внести додатком до проєкту рішення Київради. Документ передбачає можливість регулярного оновлення цього Переліку та запровадження обмежень, щоб уникнути хаотичних перебудов, руйнування й втрати цих цінних зразків традиційної історичної забудови столиці.

Ганна Старостенко також наголосила, що столиця не обмежується лише міськими рішеннями, а й бере активну участь у вдосконаленні державної політики щодо збереження культурної спадщини. Так, улітку 2024 року міська влада долучилась до розробки законопроєктів № 11458 та № 11459. Ці документи пропонують суттєво посилити адміністративну та запровадити кримінальну відповідальність для недоброчесних власників пам’яток, а також надати громадам право примусового викупу об’єктів культурної спадщини в разі їх свідомого занедбання чи руйнації власником.

«Ці важливі законопроєкти місяцями лежать без руху в парламенті й досі не винесені в зал для голосування. Водночас, коли зовнішній ворог цілеспрямовано нищить нашу культурну спадщину, внутрішні прогалини в пам’яткоохоронному законодавстві лишаються відкритими. Це дає змогу недоброчесним власникам уникати відповідальності за свідому руйнацію таких об’єктів. Народні депутати мають ухвалити відповідні законопроєкти, щоб захистити нашу культуру й ідентичність», – наголосила Ганна Старостенко.

Вона додала, що для ефективної охорони культурної спадщини необхідні злагоджені дії всіх гілок влади та запровадження додаткових механізмів захисту цінних об’єктів. Саме тому КМДА постійно ініціює спільні робочі координаційні наради, фахові обговорення та круглі столи за участю представників Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Національної поліції та прокуратури, народних депутатів, провідних пам’яткоохоронних експертів і представників активної громадськості. Такий формат співпраці дозволяє комплексно реагувати на виклики, узгоджувати спільні дії та напрацьовувати рішення, що не лише зупиняють руйнацію історичних будівель, а й створюють системну основу для їхнього збереження та відновлення.