Гвардійці-мінометники “кошмарять” передній край російських окупаційних сил на півночі Харківщини. Серед пріоритетних цілей — склади з боєприпасами.

Війна застала Віктора за роботою у ресторані. Обстріл росіянами його рідного Харкова змусив його стати воїном. 24 лютого Віктор пішов до військкомату, і вже того ж дня опинився у лавах Нацгвардії. Незабаром військова доля почала приносити йому перші “подарунки”.

“Нещодавно знищили склад БК [склад боєприпасів]. Дуже не сподобалося [іронізує] – після того по нас працювали декілька днів. Рятуємось від таких нетривіальних акцій росіян так само як і всі: маскуємось, зариваємось, ховаємось. Ворог нас постійно шукає, — пояснює Віктор.

Гвардієць також зазначає, що сьогодні для мінометних розрахунків вкрай важлива верифікація цілей. Робити її у нинішніх умовах можливо лише за допомогою безпілотників. Але це вдається не завжди: можуть зашкодити погодні умови та робота ворожих засобів радіоелектронної боротьби.

“Зараз я — бусоліст, займаюсь орієнтуванням озброєння. Я почав з того, що «в’язав» міни — споряджав їх. Це було вже на третій день моєї служби, тоді ми працювали з П’ятихаток. Перші пару місяців ми були у Харкові, бо нас підтискали. А потім ми почали давити противника і рухатись вслід за лінією фронту, що віддалялася. Бусоль вивчав так само, коли був більш спокійний час, то мене всьому навчали спеціалісти з досвідом, які були в АТО. От вони й підказували, що і як робити”, — поділився Віктор.

Віктор каже, що його основна мета — захистити свій дім, свій Харків. Він також зауважив, що судячи з радіоперехоплень багато російських окупантів не розуміють, що вони тут роблять, навіщо це їм потрібно, і дуже бояться цих місць і місцевого населення.

Відділення інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України

Джерело