НАСПРАВДІ, з казаками, які ймовірно очікували в Україні «тихого Дону» проблема. І її офіційно визнають вже в Росії.

Військова частина № 16544 (71-й мотострілецький полк), що дислокована у Чечні, поскаржилася на  казачью сотню, яка вже втекла з України.

У тексті скарги зазначено, що друга рота добровольців БАРС (бойовий армійський резерв спеціальний), сформована з кубанських казаків під командуванням підполковника Валерія Єфремова, кількістю близько 100 осіб, самовільно залишила свої позиції.

«Добровольці створили передумови для кримінального переслідування з боку правоохоронних органів за ст. Карного кодексу «Дезертирство» та «Невиконання наказу», – йдеться у тексті скарги.

Російській БАРС без грошей і «кігтів»

Війна в Україні довела, що взагалі ставка на широко розрекламований свого часу БАРС в Росії не зіграла. Цей проєкт міністра оборони РФ Шойгу позиціонувався як «військова служба на півставки». У росЗМІ бійців БАРС називають виключно «добровольцями», хоча вони воюють за зарплату: $3300 на місяць (у перерахунку).

Торік на кордоні з Україною МО РФ провело навіть масштабне навчання за участю 38 тисяч резервістів із БАРС. Тобто готували до війни.

НАСПРАВДІ, воювати погодилося не більше 8000 осіб — 20 батальйонів по 400 осіб. Чому? Бо кидають. І на передову, і з грошима.

Замість повноцінних контрактів із ними підписують договори без зазначення наймачів та платників. За два місяці війни в Україні замість обіцяних $6600 вони отримують трохи більше $500.

Офіційно БАРС до структур Міноборони  РФ не входить і взагалі має невизначений статус, через що їм не оформлюють офіційні зарплати, компенсації і статус ветерана бойових дій.

І ось з таких добровольців: «барсів», комуністів, «реконструкторів», «нацболів», православних та інших маргіналів, яких Путін загнав в Україну, і складається «Дика дивізія» генерала Шойгу.

Міністр оборони України Олексій Резніков оцінює кількісний склад цієї «дивізії» у 135 тисяч осіб: «Там є і найманці, і псевдомобілізовані, і мобілізовані студенти з ОРДЛО, і Росгвардія, і професійні військові, і кого тільки немає в цьому коктейлі».

НАСПРАВДІ, про якість цього «угруповання» краще за все свідчать його «успіхи» в Україні. Нагадаємо, жодного великого населеного пункту в Донецькій області загарбниками після Маріуполя не взято. 45% її території залишаються під контролем українських військ.

Про необхідність поповнення цього «коктейлю» свідчить вже навіть не прихована мобілізація. Про якісні «інгредієнти коктейлю» вже не йдеться. Кличуть і беруть усіх охочих.

На Смоленщині 17 серпня відбулось тренування з вручення повісток. На Томщині набирають новий батальйон «Тоян», який вирушить в Україну. Обіцяють, крім іншого, що «у разі смерті – всім членам сім’ї буде виплачуватися довічна пенсія».

За словами міністра оборони України Резнікова, росіяни втратили в Україні вже третину своїх десантників, морпіхів, спецназівців, офіцерського та сержантського складу у віці в середньому 35 років, на підготовку яких було витрачено 15 років. 

З огляду на те, що на «бойове злагодження» своїй дикій дивізії міністр оборони Росії дає максимум тиждень, жити в Україні вона буде недовго і нещасливо. А помирати швидко і болісно.

З промови міністра оборонного нападу

Ну а сам генерал Шойгу в той час, поки його чергові «казаки з Дону готуються на полігоні», й досі витає в геополітичних хмарах. На X Московській конференції з міжнародної безпеки він виступив із великою промовою. В ній, нагадаємо, він представив африканський перелік «дружніх Росії країн».

І таким чином потіснив (ненадовго) екс-президента Медведева в рейтингу «кращий політичний стендап-комік Росії».

Звісно, це був реверанс Шойгу в бік представників тих небагатьох присутніх гостей з інших країн. Головне його завдання полягало в тому, щоб у чергове програмно пояснити, що робить його «дика дивізія» в Україні та які геополітичні наслідки з цього приводу варто чекати решті світу.

«Головна відмінність між колективним Заходом та Росією полягає в тому, що одні поважають інтереси суверенних держав, враховують культурно-історичні особливості країн та народів, а інші нехтують ними», – заявив міністр оборони РФ.

НАСПРАВДІ, ще до початку війни Путін опублікував статтю «Про історичну єдність росіян та українців», в якій фактично заперечував право України на державність, заявляючи, що вона «цілком і повністю дітище радянської доби». 

Згадав Шойгу вчергове і «наближення НАТО, яке спонукало на спецоперацію». 

НАСПРАВДІ, НАТО розпочало розширення присутності на сході Європи після окупації Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році. І лише за два роки після цього чотири багатонаціональні бойові групи були розгорнуті в Польщі та країнах Балтії. А повної оперативної готовності вони досягли тільки 2017 року — їхня загальна чисельність складала близько 4,5 тисяч осіб.

Наступна хвиля розширення почалася на тлі стягування Росією військ до українського кордону минулого року. Як писала Financial Times, з осені минулого року до весни 2022-го кількість військових НАТО на східному фланзі зросла до 40 тисяч. Крім того, країни Західної Європи лише перед масштабною війною в Україні перекинули на східний фланг НАТО винищувачі та військові кораблі.

Пасаж Шойгу щодо відсутності у НАТО сумнівів у перемозі Росії в Україні особливо цікавий.

НАСПРАВДІ, вже у квітні офіційний представник Пентагону Джон Кірбі заявив, що Україна може виграти війну. «Підтвердження цьому – результати, які ви бачите щодня… Вони точно можуть виграти», – говорив Кірбі невдовзі після відступу російських військ із Київської, Чернігівської та Сумської областей. 

У розвідувальному управлінні Пентагону у травні заявляли, що жодна із сторін зараз не перемагає, а ситуація на фронті — патова. 

У липні один із провідних аналітичних центрів Atlantic Council випустив доповідь під назвою «Україна може перемогти». У ньому йдеться про те, що Україна, швидше за все, не зможе повернути захоплені території, якщо Захід не постачатиме Києву далекобійне озброєння. Якщо ж західні лідери перестануть побоюватися розширення ескалації та ухвалять рішення відправити необхідну зброю, то Україна зможе перемогти. 

Майкл Кофман, директор з досліджень Росії у військовому аналітичному центрі CNA, зазначав, що «скептично ставиться» до можливості Росії взяти Слов’янськ та Краматорськ Донецької області. При цьому захоплення всієї території регіону — саме одна з цілей «спецоперації».

Шойгу стверджує, що «західна зброя в Україні перемелюється»

НАСПРАВДІ, міністр оборони України Резніков вже заочно відповів Шойгу: «Коли ви читаєте, що солдат Іванов знищив автоматом калашникова одночасно 12 HIMARS, можете просто посміятися. Це дурня».

А постачання західних озброєнь серйозно вплинуло на розклад сил, за оцінками експертів, навіть змогло переламати хід війни. Аналітики стверджували, що початковий план Росії щодо блискавичного наступу та захоплення Києва провалився багато в чому завдяки здатності армії України знищувати військову техніку, у тому числі за рахунок Javelin.

Ефективність турецьких бойових безпілотників Bayraktar спонукала Путіна особисто їздити випрошувати щось схоже в Ірану.

HIMARS дозволили Україні завдавати точних ударів на далекі відстані: саме появою цього озброєння почалася регулярна «бавовна» в російському тилу. За допомогою HIMARS було виведено з ладу і мости через Дніпро, які сполучали «великою землею» правобережне угруповання окупантів на Херсонщині.  

Шойгу також заявив, що «російська зброя у боях підтвердила свої найкращі якості».

НАСПРАВДІ, реальні можливості російського ВПК продемонструвала війна в Україні. Близько 60% так званих високоточних ракет не влучають у ціль.

Хоча, якщо під словами Шойгу розуміти бої з цивільною інфраструктурою, то так – якісно. 

«З початку повномасштабної агресії Росія завдала 22 тисячі ударів по цивільних об’єктах. І лише 300 — по військових. У 73 рази менше. Спецоперація? Демілітаризація? Ні. Банальне знищення інфраструктури та терор проти населення», – так це прокоментував радник голови ОПУ Михайло Подоляк.

До чого призведе путінська система «свій-чужий»

17 серпня стало відомо, що одному з найбагатших росіян Алішеру Усманову дозволили «обнулити» податки.

Голова ради директорів компанії «Удоканська мідь», яка належить Усманову, попросив російського прем’єра Мішустіна надати податкові преференції. І той негайно погодився.

НАСПРАВДІ, ще у липні Усманов бідкався на свої «непоправні» фінансові збитки (станом на квітень втратив $225 млн) через накладені на нього санкції. І вже в серпні ось такий «подарунок» йому зробив Путін. Решта «його» олігархів, схоже, також можуть на це розраховувати.  

А ось звичайному населенню доведеться терпіти. Один з провідних економістів Росії академік Абел Аганбегян дав «вбивчий» прогноз щодо наслідків економічної кризи, яка насувається на Росію.

–   До середини наступного року економічний спад втричі перевищить падіння 2014-2016 рр. і вдвічі – наслідки дефолту 1998 року.

–   Рівень безробіття, включаючи приховане, подвоїться, а людям, які вже збідніли на 10% після окупації Криму та першої хвилі санкцій, кілька років доведеться жити в умовах жорсткої економії.

–   Зараз 18% російських громадян живуть на злиденному рівні: їхні доходи не дотягують до прожиткового мінімуму, встановленого урядом на рівні 13 919 рублів ($ 230) на місяць.

–   Таких побільшає у півтора рази: коли криза досягне свого максимуму в третьому-четвертому кварталі цього року, 25-30% населення, або 43 млн росіян, можуть опинитися в «зоні злиднів».

–  ВВП РФ до кінця року зменшиться не менш ніж на 10% на додачу до того падіння, яке сталося за часи пандемії. Фактично це означає зникнення половини підйому економіки за весь час з моменту розпаду СРСР.

–   Вивезення капіталу за кордон складає на даний момент понад трильйон доларів за 20 останніх років.

Фактично Путін перетворив територію Росії у випалену землю з хронічним жебраком-населенням і елітою, яка його грабує. Однак через санкції еліта раптово виявилася «пограбованою» і сама.

Вивезені (чомусь на Захід, а не в «дружні африканські країни») елітні капітали тепер заарештовуються. А грабувати і далі вже неодноразово пограбоване населення страшно. Тим паче при такій кількості казаків та решти «національних батальйонів». 

Проте іншої моделі поведінки путінська система в Росії просто не передбачає. Тому залишається тільки «обнуляти» податки для «своїх» і гнати на забій в Україну «чужих».

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело