Карітас України, Карітас Коломия та Карітас Кривий Ріг доставили майже 700 коробок з продуктами харчування, майже 12 тисяч літрів пляшкової питної води та 4 сонячні генератори до деокупованих населених пунктів Високопільської громади на Херсонщині.

З Коломиї на Херсонщину приїхала також фура з продуктами харчуванням, котрі надали партнери з Архієпархії Гамбурга та німецького Карітасу Півночі.

Як пояснює директор Карітасу Кривий Ріг отець Іван Талайло, на сьогодні в Кривому Розі, попри постійні обстріли та велику кількість переселенців, у порівнянні з щойно деокупованими територіями життя як в раю. «Я ніколи не думав що село можна знищити повністю, так, щоб від нього нічого не залишилось. Я був в Донецьку після 2014 року, я бачив багато руйнувань, але тут… було село — нема більше села, воно стерте з лиця землі і це дійсно жахає — чисте зло, яке несе війна», — ділиться отець Іван.

За його словами, люди з щойно звільнених сіл та містечок найбільш вразлива категорія з всіх, хто постраждав від війни. Директор Карітасу Кривий Ріг розповідає, що люди категорично не хочуть евакуйовуватись — незважаючи на все вони сприймають цю землю, які свій рідний дім, як щось без чого вони не можуть жити. «Попри всю загрозу безперервних боїв, вони залишаються, бо це їхня земля, їхня Батьківщина, вони готові відбудовуватись і на мою думку наше завдання їх підтримати та допомогти їм зокрема підготуватись до зими», — додає він.

«Приїжджаючи на щойно звільнені території, я розумію, що часто людям не настільки потрібні матеріальні речі, хоча і вони звісно також, але більше місцеві дуже потребують уваги, потребують розуміти, що їх не забули, їхнього звільнення чекали. Тому в першу чергу ми намагаємось образно „обійняти і нагодувати“, а далі готові проводити оцінку потреб та надавати більш комплексну допомогу. Ми свідомі того, що зима вже поруч і зараз ці люди в першу чергу будуть потребувати засобів для підготовки до зими», — підсумовує отець Іван.

«Ми розуміємо, що там допомога потрібна негайно. Наша головна мета і місія від 24 лютого, допомагати тим, хто цього потребує не чекаючи вияснення чи залагодження формальних речей. Тому щойно стало відомо, що є можливість потрапити на деокуповані території Херсонської області ми одразу зібрались і вирушили туди», — розповідає отець Сергій Триф’як директор Карітасу Коломия.

Історії людей, які доводилось чути про окупацію, про те, що людям довелось пережити, розчулюють до сліз, це жінки з дітьми, старенькі люди, чиї долі дуже драматичні. «В одному з підвалів, де люди ховаються від обстрілів я зустрів бабусю, котра поруч з собою на поличці тримала ікони — і це такий щирий справжній прояв віри і духовності в настільки жахливих умовах війни», — зазначає він.

Часто місцеві мешканці навіть не мають змоги жити у власних домівках, вони гуртуються в сусідів, які мають підвали, що здатні послужити укриттям під час обстрілів, та одночасно з тим, за словами директора Карітасу Коломия, їхнє бажання залишатись «вдома» також можна зрозуміти — це їхня земля, і іншої їм не треба.

У них немає води, електрики та газопостачання, руйнування складають до 90 %, а більшість населених пунктів надалі перебувають під обстрілами. «Наразі у громаді залишається близько тисячі осіб. Найважливішим на сьогодні є підготовка до зими, ті домогосподарства, що мають справне пічне опалення потрібно забезпечити дровами, в інших ж потрібно встановлювати печі, які дозволять забезпечити обігрів», — пояснює голова Високопільської ТГ Ганна Шостак-Кучмяк.

Департамент інформації УГКЦ
за матеріалами Карітас України

Джерело