Нацгвардійці підрозділів Східного оперативно-територіального об’єднання активно поповнюють ремонтний фонд коштом трофеїв.

Сьогодні чи не будь-який навіс, або гараж, розташований якомога далі від людських очей, гвардійці здатні перетворити на збірний пункт пошкоджених машин — скорочено ЗППМ.

“ЗППМ організований на місцевості, яка дозволяє нам проводити маскування та приховане пересування. Періодично його місце дислокації ми змінюємо. Збірний пункт організовуємо за допомогою транспортних засобів ПАРМ-201 [пересувна автомобільна ремонтна майстерня]. Це засоби польового ремонту, які були поставлені до лав Національної гвардії України у період з 2014 року. Дані транспортні засоби мають підвищену прохідність. Ми проводимо поточний та середній ремонт. Капітальний ремонт у польових умовах провести, на жаль, не можемо”, — пояснює полковник Олександр Богатирьов. Проте він зазначає, що ремонтні підрозділи виконують значний обсяг робіт з відновлення трофейної техніки. — Комплектація наших підрозділів трофеями допомагає виконувати нам бойові завдання. Щоправда, 30 відсотків трофейної техніки потребують ремонту, який забирає час та чимало ресурсів. Буває, що ворог встигає замінувати техніку, зірвати гусениці, зламати двигун, блоки пуску-запуску, зняти спеціальне обладнання та акумулятори. Але у нас не існує поняття “непотріб”. Будь-який спеціальний болт, гайка спеціальні, гусениця, каток — це все наш ремонтний фонд, бо запчастин бракує, зокрема на застарілу техніку. Ми забираємо екземпляри навіть з прямим влучанням в бойову машину. Ми ж розуміємо — пошкоджена башта, пошкоджений корпус, але придатна ходова частина. Врешті-решт, зі знищеної техніки ми робимо макети, які використовуємо для занять з вогневої підготовки.”

ПАРМ-201 дозволяє ремонтним підрозділам працювати автономно — від дизель-генераторів чи стаціонарної електромережі. Комплекс має намет, обігрівачі та інше устаткування, яке дозволяє створити мінімальний необхідний комфорт для виконання робіт.

“Це — багатофункціональна машина, яка дозволяє нам робити ремонти різної складності — від обслуговування акумуляторних батарей у польових умовах, промивки запчастин, зварювальних робіт, є токарний станок, який дозволяє зробити поточний ремонт агрегатів, там же є свердлильний станок, сварки, “болгарки” та “точилки”. Можна зібрати та розібрати машину, але за допомогою крану”, — розповів офіцер НГУ “Башта-5”.

Тут же ми побачили, як проводився ремонт бронетехніки.

“Це — трофейна БМП-1, яка була захоплена у Вербівці Харківської області та потрапила нам на експлуатацію. Наш бойовий підрозділ, який перебуває на передовій, її експлуатував деякий час. Зараз виникла потреба у заміні трьох катків та частини гусениці. Зараз наші ремонтні підрозділи займаються змащенням підшипників катків, також будуть проводити демонтаж гусениці та її заміну, — зазначив підполковник НГУ Олександр Корпачов. — При цьому зауважив, що трофейна техніка — не панацея. Фактично, весь наш гусеничний парк — БМП та МТЛБ [а також танки та БРЕМ] — трофейний. З одного боку, це дає змогу нам виконувати бойові задачі менше зважаючи на погодні фактори, з іншого – не дає паритету у технічному протистоянні з країною-агресором. Все ж таки більше надії на техніку, яку, сподіваємося, будуть нам поставляти наші європейські союзники”.

Працюють гвардійці зі сталевими деталями, електролітами, стисненим повітрям, синтетичними тканинами (паяють тенти). Чи не кожна одиниця техніки, яка потрапляє до їхніх “золотих” рук, має свою історію. Наприклад, 24-го лютого гвардійці захопили новенький “Урал” окупантів. Агресор був настільки зарозумілий, що у перший день повномасштабного протистояння віз до Харкова екіпірування для розгону демонстрацій — щити, кийки, шоломи тощо. Екіпаж машини зустріч з нацгвардійцями не пережив, українські захисники переобладнали трофейну вантажівку на КЕТЛ — колісний евакуаційний тягач — ним вони витягають пошкоджену техніку.

Джерело