22 грудня 2022року, у свято Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії отці та браття василіяни разом із міською громадою Червонограда відзначили свято Кристинопільської чудотворної ікони Матері Божої.

Цей образ був власністю родини Садовських. Коли  1765 році до Кристистинополя прибули отці Василіяни, Станіслав Садовський вирішив віддати цей образ до монастиря. Ікона була поміщена в іконостас церкви святого Юра. З того часу розпочалась ціла серія чудес оздоровлення хворих і допомоги людям у різних життєвих потребах. Образ був оточений любов’ю і шаною, йому йшли не лише горожани, й жителі з навколишніх сіл, а навіть і спеціально приїжджали з віддалених місць.

В 1768 р. в часі великої пожежі в Кристинополі, коли вже згоріло 56 будинків близько монастиря і займався дах василіанської церкви, монахи разом із народом, припавши перед образом Матері Божої, заспівали перед ним: «Під твою милість прибігаєм». І відразу змінився напрямок вітру та відвернув полум’я. А в 1770 році лютувала морова хвороба. На пропозицію місцевих міщан в серпні була організована процесія, в якій з великим торжеством несли навколо міста образ Матері Божої. Не зважаючи на те, що морова пошесть тривала ще п’ять місяців після процесії, у Кристинополі її не було. У 1902 році Папа Римський Лев ХІІІ надав церкві святого Юра в Кристинололі відпусти на всі великі свята Матері Божої.

Із приходом комуністичного режиму, василіянська чернеча обитель у Кристинополі перестала функціонувати. 17 червня 1947 року отці і браття, які останніми залишили вже опустілий монастир, таємно взяли із собою дорогу святиню – чудотворну ікону Божої Матері. Спочатку ікона знаходилась в монастирі Сестер Служебниць, потім у каплиці монастиря, а відтак у церкві Успіння Пресвятої Богородиці в монастирі отців Василіян у Варшаві. В Україну святиня повернулася в березні 1994, а 7 квітня  чудотворну ікону Божої Матері урочисто повернено у Кристинопільський василіянський монастир святого Юра.

Цього тижня ікона була вийнята із свого звичайного місця за головним престолом та виставлена в центрі храму для молитви та вшанування. Центром святкування стала Божественна літургія, яку очолив та виголоси проповідь о. Корнилій Яремак, ЧСВВ, радник протоігумена та координатор місійної діяльності. У проповіді він наголосив на необхідності навернення для нашого народу. Адже спасіння – це з’єднання із Господом Богом, що неможливо осягнути, не відрікшись гріха. Саме такий шлях показує нам Бог, коли посилає свого Сина між людей через непорочно зачату Діву Марію. Під час війни українці повинні здобувати чесноти, а між ними чесноту справедливості, яка не дозволить нам ніколи забути про те, якою ціною ми здобуваємо своє життя і свободу. Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці є унікальним знаком того, що Бог нас ніколи не залишає у житті.

Службу Божу співслужили отці Веніямин Чернега, ЧСВВ, Провінційний вікарій та економ, Павло Федусів, ЧСВВ, радник протоігумена та золочівський ігумен, Анастасій Панькевич, ЧСВВ, луцький ігумен, Юліян Хомечко, ЧСВВ, підгорецький ігумен, Никанор Ситар, ЧСВВ, Провінційний секретар, та інші священники з різних монастирів. На богослужінні молилися брати монахи, сестри Служебниці та Василіянки, численні вірні.

Після Божественної літургії перед іконою посеред храму священнослужителі відслужили Молебень до Кристинопільської Матері Божої, а завершилось святкування благословенням освяченою водою, мируванням та урочистою молитвою за Україну «Боже великий, єдиний…»

Інформаційний відділ отців Василіян

Кристинопільська ікона – знак Божої присутності

Джерело