Ігор СКЛЕНАР

Із моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого цього року приятелі, добродії та жертводавці Фонду святого Володимира у Львові, який очолює Ігор Матушевський, особисто йому, його заступниці Лесі Крип’якевич та іншим активістам фонду почали надсилати листи моральної підтримки у драматичний для всіх нас час. У цьому номері публікуємо з незначними скороченнями приватних місць невелику частину цих листів.

Їхніми авторами були переважно громадяни Австрії, Німеччини, Швейцарії, які вже більш ніж 25 років підтримують діяльність авторитетної благодійної інституції в Україні і також заангажовані в церковну та суспільну діяльність на своїй батьківщині. Передусім відзначу слова підтримки – при уважному читанні ви зауважите в них глибину дружби з керівниками, активістами і волонтерами Фонду святого Володимира незалежно від того, хто є автором: священник, мирянин чи мирянка. Поміж рядків помітна тривога за долю друзів із фонду і загалом наших громадян під час цієї смертоносної війни, постійні нагадування про можливу допомогу з їхнього боку. Її з початку повномасштабного вторгнення ще активніше надають і окремі особи, і інституції. Окрім слів підтримки, є в цій кореспонденції слова співчуття з приводу загибелі Артемія Димида, внука Лесі Крип’якевич, зокрема в листах Маргарет на адресу Ігоря Матушевського.

Однією з провідних точок, яка поєднує нас із авторами цих листів, є цінність життя. Життя, яке так жорстоко може бути понівечене, покалічене, знищене країною-терористкою, яку, як ми знаємо, з 2014 року частина країн ЄС намагалася «примирити» з нами винятково зі страху потенційних економічних втрат. Та коли ці втрати почали вимірюватися десятками тисяч життів українців, до керівників цих країн почало приходити певне прозріння. Натомість автори листів показують свою категоричність і безапеляційність стосовно можливого компромісу з росією та засуджують головного винуватця тієї драми, що розпочалася 24 лютого. Особливо про це свідчать листи отця Якоба Фьорґа із Зальцбурга, які отримав фонд. Отець Якоб називає речі своїми іменами в листах до католицьких медіа, російських дипломатів у Німеччині. Особливо вражає його богословська аргументація в листах на адресу православного єпископа у Відні, передусім про суд Божий над злочинцем із Кремля. Зараз у медіа лунає небезпідставна критика висловлювань Папи Франциска у війні проти України, а ці листи отця  Фьорґа показують відвагу й категоричність католицького священника, як теж його добру обізнаність в окремих воєнних подіях. Зі свого боку Петер і Урсула Штраубе з Німеччини апелюють до міжнародних безпекових документів, які не виконуються в стосунку до України, й усвідомлюють, що тільки вигнання росіян із нашої землі є запорукою миру.

Друзі Фонду святого Володимира із Pulse of Europe, європейської громадянської ініціативи, переконані, що ми не маємо права на воєнну поразку, інакше під загрозою буде вся Європа й цивілізований світ. Своєю допомогою та діями, як і всі інші автори опублікованих листів, вони наближають нашу Перемогу над Злом.

Повний текст матеріалу читайте у паперовій або електронній версії журналу.

Джерело