“365 днів Мітинг захисту свободи України” в Чикаго

Близько тисячі людей зібралися, щоб відзначити річницю варварської російсько-української війни

24, 25 та 26 лютого в різних містах Сполучених Штатів Америки українці вийшли вулиці під час всесвітньої акції “Ukraine: 365 Days of Defending Freedom”. Заходи, мітинги й протести також відбулися й у найбільших містах Північної Америки: Нью-Йорку, Чикаго, Сан-Франциско, Х’юстоні, Сан Антоніо, Лос-Анджелесі, Атланті, Вашингтоні, Ванкувері, Торонто, Монреалі, Вінніпезі та ще більш, ніж у 60 великих містах.

365 днів війни, 365 днів незламності, 365 днів болю, 365 днів сліз, 365 днів втрат, 365 днів віри й надії.

Страшна біда, яка прийшла в дім кожного українця, назавжди змінила наші життя.

Відчай, страх, біль, розпач, злість, ненависть. Ці почуття огорнули нас з голови до ніг, але надія та віра все ж не полишали нас. З лютого у багатьох людей змінилися й цінності. Колись ми більше уваги приділяли дрібницям і побуту, а сьогодні наші пріоритети зовсім інші.

Цей рік загартував нас як націю. Цей рік навчив нас ще більше вірити, боротися, сподіватися, чекати.

Мінусова температура, пронизливий вітер, дощ, який непомітно перетворився в колючу сніговицю – ніщо не могло перешкодити українцям Чикаго масово зібратися в Українській Околиці Чикаго, щоб ще раз нагадати американцям й усьому світу про війну в Україні й пом’янути численні жертви цього підступного нападу.

У п’ятницю ввечері, 24 лютого, близько тисячі людей зійшлися до Українського культурного центру в Українському селі (Ukrainian Village) в Чикаго. Саме 24 лютого виповнюється 365 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку москва розпочала проти України 9 років тому з окупації Криму у 2014 році.

2022 року, щоб відзначити річницю вторгнення росії в Україну. Захід відбувся в рамках всесвітньої акції “Ukraine: 365 Days of Defending Freedom”.

На площі перед Українською греко-католицькою церквою святих Володимира та Ольги люди, оповиті синьо-жовтими прапорами, з маленькими дітьми й старшими членами родин, тримали 365 плакатів, які демонстрували останні 365 днів першої в XXI столітті континентальної війни в Європі, підірвавши систему колективної світової безпеки. Багато з нас тримали в руках свічечки, що плакали разом з людьми пекучими сльозами.

Метою російської агресії є не просто загарбання територій, а знищення нашої національної ідентичності, геноцид українського народу. Не маючи спроможності перемогти на полі бою, російська держава-терорист вдається до варварських обстрілів українських міст та критичної інфраструктури. Більшість ракетних атак було націлено на цивільні об’єкти – школи, лікарні, дитячі установи, цивільні будинки. У лютому минулого року ми були просто шоковані тим, що відбувалося на нашій рідній землі. Однак дуже швидко об’єдналися як спільнота для допомоги пораненим, біженцям, родинам, ЗСУ й тим, хто потребував нашої нагальної допомоги. Це був рік болю і сліз, але, також, віри в перемогу і єдності.

На мітингу, організованому Українським конгресовим комітетом Америки, були присутні конгресмени Майк Квіглі та Раджа Крішнамурті, мер Чикаго Лорі Лайтфут, митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США Борис Гудзяк, Генеральний консул України в Чикаго Сергій Коледов, представники литовської, польської й білоруської діаспор.

“Ми ніколи не здамося диктаторам, ми ніколи не здамося тиранам, і ми ніколи не здамося путіну!” – заявив в своїй промові конгресмен Крішнамурті.

Після мітингу учасники акції перейшли до Українського Католицького Собору Святого Миколая, щоб згадати всіх і кожного, хто віддав своє життя за нашу свободу і помолитися за всіх невинних жертв цієї війни. Сюди прийшли люди різних конфесій і віросповідань, щоб взяти участь у спільній молитві і вшанувати загиблих хвилиною мовчання.

***

У суботу, 25 лютого, біля історичної Водонапірної Башти Чикаго (Water Tower) відбувся наступний захід українців Міста Вітрів. Саме тут, на День Незалежності України минулого року українки Чикаго у пам’ять про загиблих дітей провели вражаючу акцію “Визнати росію країною-спонсором тероризму”. Сотні дівчат у білих сукнях та синьо-жовтими стрічками тримали в руках іграшки, забруднені червоною фарбою (“іграшки вбитих дітей”). Дівчата стояли в живому ланцюзі за аналогією з “українською хвилею”, що є одним з символів незалежної України. Заклеєні клейкою стрічкою вуста як демонстрація “чутливого контенту”, символ того, що світ через соціальні мережі не бачить реальних кадрів, правдивого масштабу злочинів російської армії. Те, що стало для світу “чутливим контентом”, за який, до прикладу, соціальна платформа фейсбук щодня блокує сотні українських патріотів, стало щоденною реальністю для українських сімей та їхній дітей.

Ця акція виявилась страшною, красивою, багаточисельною, промовистою, емоційною і шокуючою.

Мітинг українців 25 лютого 2023 року завершили маршем по Мічиган-авеню та розгорнули величезний український прапор біля скульптури Cloud Gate.

У неділю чиказький архієпископ Блейз Купіч висловив свою підтримку Україні під час Божественної Літургії в українському католицькому соборі Святого Миколая. Під купол 100-річного собору злетіли молитви англійською та українською мовами про припинення нападу росії на демократичну країну та встановлення миру.

“Цей момент стосується територіальної цілісності нації, здатності країни, яка користується демократією протягом 30 років, продовжувати самовизначення та права людей обирати власний уряд”, – сказав Купіч. – “Але, молоді люди, це також і про вас, тому що цей момент – це можливість для всього світу задуматися над тим, який світ ми хочемо залишити майбутнім поколінням”.

 

Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну остаточно зірвало маску з агресивного путінського режиму, що 9 років прикидався “миротворцем” та “третьою стороною” у війні на сході України.

За рік, що минув від повномасштабного вторгнення, український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.

Найголовнішою для українців тепер є перемога! У кожного з нас свій фронт і своя місія, кожен задля перемоги робить те, що вміє.

Дякуємо ЗСУ за можливість бути дома, працювати, навчатися, жити!

Дякуємо за кожен світанок і за кожен вечір!

Дякуємо їм за їхню незламність та мужність, сміливість та стійкість!

Слава нації!

  

Джерело