Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки.

Йо 1,43-51

Коли чуємо, читаємо чи говоримо про Великий піст, то знаємо, що це час приготування до свята Пасхи. Завдання посту можемо зрозуміти зі значення Пасхи Христової. Ісус прийшов на землю, щоб через смерть і воскресіння наблизити нас до Бога, з’єднати з Ним у любові, від Якого людина віддалилася через первородний гріх.

Читаючи нині історію покликання перших апостолів, бачимо, що Христос ходить і шукає, кличе до себе перших учнів. А потім учні Івана Христителя самі шукають Ісуса. Це нагадує нам момент гріха Адама: коли він разом із Євою з’їли заборонений овоч. Тоді Бог промовив: ,,Адаме, де ти є?”

Через первородний гріх людина перестала слухати, чути Творця, віддалилася, сховалася від Нього, але Бог не перестав шукати, слухати людину, турбуватися про її спасіння.

Коли чуємо про Великий піст, то його називають часом покаяння і навернення. А тим самим часом пошуку Бога і пізнання Його. Для цього потрібно шукати Ісуса, зустрітися з Ним і пізнати Його у молитві, Євангелії і Святих Тайнах. Пізнання Христа, особливо Його великої любові й милосердя до нас, зродить у серці щире покаяння й очищення душі з гріхів. Тоді зможемо з’єднатися з Ісусом і отримати спасіння – участь із Ним у Божому царстві. Апостол Филип, почувши, що прийшов Месія і зустрівшись з Ісусом, сказав про це Натанаїлу, поділився з ним своїм пізнанням Христа: ,,Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки – Месію, Ісуса, Сина Йосифа з Назарету. А Іван Богослов напише про це так: Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має” (Йо 1, 4,16).

Історія покликання перших апостолів відкриває нам істоту завдань посту: молитви, читання Божого Слова й покаяння – пізнавати Ісуса, щоб щирим жалем очиститися з гріхів, з'єднатися з Ісусом і мати життя вічне.

Якось батько зі своїм маленьким сином проходжувався по цвинтарі. Хлопчик дуже цікавився написами на пам'ятниках, і прочитуючи їх, дуже дивувався, що всі похоронені були добрими людьми. Тоді він звернувся до батька і запитав: „Тату, а де ж хоронять злих людей?" Батько відповів: „Сину, злі люди живуть, а помирають тільки добрі". Так воно і буває, бо люди у житті маскуються, а після смерті їх маскують інші. Але виникає запитання, а чи приховають вони своє зло перед Богом? Ми знаємо, що зло піде за людиною у вічність, якщо вона не очиститься від гріхів, раніше ніж відійде у могилу. Добрі ж люди помирають, але живуть щасливо з Ісусом.

Коли так дивитися на піст, він не буде тяжким і сумним, а радісним і легким, бо Христос дарує лише мир і радість, як сам каже: ,,Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені і я облегшу вас”. Щоб добре пережити час посту, часто просімо Ісуса, аби дав нам ласку шукати, пізнавати й чути голос Бога у житті, як небесний Отець запрошує, кличе нас до Себе, до щастя завдяки Його любові.

Хай піст, молитва, покаяння будуть наповнені думкою про любов Ісуса, а не лише про гріхи, і ми з радістю будемо виконувати піст, очікуючи велику кінцеву нагороду – радість вічного життя. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Ігоря Колісника, редемпториста з Нюарку (США)

 

Джерело