До 24 лютого Андрій працював начальником сектору пожежного нагляду Львівського загону воєнізованої охорони.

З початком повномасштабного вторгнення 30-річний чоловік одразу вирішив стати на захист Батьківщини. Він допоміг рідним вирішити деякі нагальні справи та вирушив до військкомату. І вже на початку березня долучився до лав прикордонників.

Спочатку підрозділ Андрія вирушив на північ, там бійці пройшли підготовку.

«Це дало нашому підрозділу дуже хороше злагодження. Ми чітко розуміли, що відправимось у зону бойових дій і які завдання будем виконувати. Ніхто з побратимів цього не боявся, у всіх було і є спільне бажання – звільнити нашу землю», – говорить прикордонник.

Понад три місяці підрозділ «Єгеря» виконував бойове завдання на Донеччині. І хоча в цивільному житті Андрій працював у сфері аварійно-рятувальної діяльності, проте руйнування, яких завдали окупанти, його дуже вразили. Прикордонник пригадує, що бачити місцевих жителів, які постійно ховались від обстрілів у підвалах і які залишись без даху над головою, було морально важко. Але найважче для «Єгеря» – була втрата близького побратима, який загинув під час ворожого обстрілу.

«До такого не можливо бути готовим, навіть усвідомити втрату – важко. Сьогодні ми платимо дуже високу ціну за майбутнє нашої держави, за світле майбутнє наших дітей. Ми – сильні, ми – незалежні та ніколи не будемо під чиїмсь ярмом, ми занадто довго терпіли. Україна обов’язково переможе, іншого вибору немає», – говорить «Єгер».

«Єгер» немає сумніву, що разом із побратимами зроблять все, аби нога загарбників більше ніколи не ступала на українську землю.

Пишаємось нашими Героями! Героям слава!

Джерело