Смоковниця як знак живої пам’яті та вдячності Великому Кобзареві
В часі Великого Посту парафіяни церкви св. Юрія м. Василькова, разом з своїм духовним провідником, референтом з питань екології Київської Архієпархії о. Романом Романовичем, взяли участь у прощі до Тараса Шевченка на Чернечу гору в Каневі, яку очолив Владика Йосиф Мілян.
«Ми сьогодні тут у Каневі, бо хочемо свободи, хочемо волі. Ми сьогодні тут, бо хочемо скласти дяку усім синам України, які поклали своє життя за нашу волю, за нашу свободу. Сьогодні ми прийшли на могилу до батька, щоби подякувати йому … Попри те, що його життя було надто коротке – 47 літ, він зумів збудити і сьогодні у нас прагнення до свободи», – наголосив архієрей у своєму слові до паломників.
Творчість Тараса Шевченка – це творчість людини, яка вміла як ніхто інший, любити свій народ і свою землю. Органічною частиною його поезії є жива природа рідного краю. Особливе місце в творчості Великого Кобзаря займає пейзажна лірика і його по праву можна вважати справжньою енциклопедією українських краєвидів. Своєю творчістю поет виховував патріотичні почуття та емоційно-ціннісне ставлення до живої природи, що є також надзвичайно актуальним і в нашому сьогоденні.
Як знак живої пам’яти та вдячності Великому Кобзареві паломники на чолі з владикою Йосифом посадили смоковницю біля Козацької Церкви.
Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології