Уже черговий рік наше суспільство переживає рани жахливоївійни, і другий рік терпимо цітортури після повномасштабного вторгнення ворога.

Парадоксально, але багато хто через ці страждання відкрив для себе і визнав потребу Бога у власному житті. Мабуть, не помилюся, коли скажу, що більшість пам’яталаслова апостола Павла про потребу Христа і Його допомоги в стражданнях зазвичай теоретично. Тепер уже вислів верховного апостола «тому, що сам страждав і був виправданий, Він може допомогти тим, які проходять через пробу» є для багатьох щоденним хлібом.

Важливо, щоб ми справді були близькимидо нашогоСпасителя, щойно тоді в нас буде шанс не зневіритися і витримати в найважчиххвилинах життя.

Багато найкращих синів і дочок України показали нам найбільшу свою любов, віддавши свої життя. Але вже від нас залежить, чи їхня жертва принесе плід, чи ні. Чи ми наважимосяжити, як вільні діти Божі, чи далі залишатимемосьу полоні ворожої ментальности та у світогляді,який століттями накидав нам окупант.

Саме томузакликаю всіх не полишатимолитви й через Боже слово та участь у Святих Таїнствах скріплювати власні серця, підтримувати тих, хто постраждав від війни, та всіляко допомагати їм, особливо сім’ямзагиблих і поранених.

Нехай сила Христової перемоги над смертю дарує нам якнайшвидший мир із нашою перемогою, мудрість і мужність у серце кожного, і велику вдячність до всіх, хто за нас бореться!

Христос Воскрес!

Протоігумен Йоан Школик, ЧСВВ

Джерело