Кінець квітня, а проблема залишається не вирішеною. Зокрема, в Сєвєродонецьку на усе місто функціонує лише одне відділення, яке відкрито тільки до обіду. Щодня там збираються черги у сотні людей. А отримують послуги одиниці. У сусідніх населених пунктах ситуація не краща. Аби вирішити свої проблеми, люди змушені їхати до Луганська. Але ж усім містом не вирушиш. Залишається чекати. Біля стін банку.

Продукти місцевих виробників окупанти відмовляються брати на реалізацію. Ще починаючи з 2014 року мережі супермаркетов налагодили вигідні їм зв’язки з постачальниками, встановлюють ціни на власний розсуд. Тому поява нових місцевих виробників у 2022 році виявилася майже нікому не вигідна.

Як приклад, у такій ситуації опинився сирзавод з Марківки. Хоча ціни на марківські сири навіть із накруткою торговельної мережі є нижчими за білоруські та російські. Але це було б вигідно тільки місцевим покупцям, але аж ніяк не бізнесу окупантів. Наразі завод завантажений лише на 40 % потужності.