Як і в 1986-му, сьогодні Україна щодня втрачає своїх синів. Але не через чиєсь помилкове рішення, а через самовпевненість кремлівського диктатора та його оточення, які не зупиняються ні перед чим заради власних загарбницьких цілей.

Наші захисники та захисниці вже 15-й місяць не тільки стримують ворога на сході та півдні країни, а й поступово готуються до контрнаступу.

І вони, упевнений, невдовзі повернуть мир на нашу землю, залишивши країну-помилку на задвірках історії.