Інтернет-шахраї виманили в мешканки Струмівки 32 тисячі гривень

  • Автор допису:

Мешканка Струмівки у соцмережах натрапила на оголошення про отримання допомоги за програмою «Є-підтримка». 

Жінка перейшла за вказаним посиланням, ввела там номери картки, паролі, CVV2/CVC2 коди (це три цифри на звороті банківської картки), номер та строк дії банківської карти та іншу персональну інформацію. За деякий час волинянці зателефонували з банку і попросили підтвердити вхід в онлайн-банкінг: вона, не задумуючись, зробила це і втратила понад 32 тисячі гривень. Про це інформує пресслужба ГУНП.

Якби ж потерпіла відхилила підтвердження, гроші вдалося б зберегти. Таким чином, забажавши задарма отримати 500 гривень, жінка втратила кілька десятків тисяч.

«Ми завжди наголошуємо, що не можна вводити персональну та конфіденційну інформацію на неофіційних й підозрілих сайтах, проте, якщо ви це все ж зробили, основне правило – не підтверджувати вхід в онлайн-банкінг та не надавати жодних паролів, які надійшли повідомленням, коли до вас телефонують нібито банківські працівники. Що ж до так званої соціальної допомоги, у тому числі, від міжнародних організацій, не можна «отримати» її в телеграм-каналі чи фейсбуці. Прийдіть у найближчий ЦНАП, де вас проконсультують про це офіційні особи», – закликала поліцейська Юлія Алексєєва.  

Насамкінець, правоохоронці надають декілька порад, як відрізнити фішинговий сайт від офіційного: 

  • На сайті, який пропонує користувачу ввести конфіденційні дані, відсутнє безпечне з’єднання (домен сторiнки захищеного сайту має починатися з https://, а не з http://, в адресній стрічці браузера відображається символ безпечного з’єднання – замка з замкнутою дужкою). 
  • Якщо сайт зареєстрований на підозрілому домені, створений на конструкторі сайтів, то в адресному рядку відображається однакова адреса для всіх сторінок. 
  • Наявність граматичних та синтаксичних помилок у тексті, неактуальна інформація, сумнівний зовнішній вигляд (але відсутність помилок не є доказом легітимності).
  • Легітимні сайти зазвичай маскують введення паролів та карткових реквізитів (наприклад, зірочками) або використовують віртуальну клавіатуру, фішингові сайти – ні. 
  • Після введення даних картки відбувається збій операції.