Сьогодні Людмила Гаврилівна переживає другу у своєму житті війну і вдруге святкує День народження далеко від дому. Адже у березні 2022 року рідні евакуювали жінку з Кремінної до Дніпра.

Туга за домом не полишає Людмилу Гаврилівну, але вона щиро вірить у нашу перемогу та повернення в рідну Кремінну.

«Сьогодні мені 92 роки, і я прошу в Господа лише одного: щоб закінчилася війна і я дожила до того моменту, коли ми всі поїдемо додому, – розчулилася Людмила Гаврилівна. – Дякую керівництву області та громади за цінний подарунок і увагу до мене! Бажаю всім миру та здоров’я!»