ІДУ ЗА БОЖОЮ ЗОРЕЮ
ПІСЛЯ ЄВИ
Вироджується чесний рід,
Приречений на сміх й огуду.
Тому у світі стільки бід.
Тому у гніті стільки люду.
І хоч Христос нам Рай відкрив,
І сенс любові і терпіння, –
Врожай духовний ще до жнив
Ми вириваємо з корінням.
Бо втратили живий Едем.
Господь шукає вірних: де ви?
А ми, пригноблені, бредем
Вкусити яблуко від Єви.
Бо легковірній в лжу дружині
Піддавсь наївний чоловік.
А скільки тих Адамів нині –
Сам Бог згубив, напевне, лік…
КАПЛИЦЯ
Каплиця під горою біла
Стоїть, немов не має діла.
Та ні, поміж беріз і стебел
Вона нагадує про себе.
Вона нагадує про вічне:
Буття без віри – анемічне.
Щоб ми безбожжю не корились,
Але прийшли і помолились.
Наблизились до вищих істин
І склали покаяльний іспит.
Каплиця не благає слізно,
Вона і не картає грізно,
Вона нагадує: до Бога
Прийти ніколи не запізно.
Крехів
ПРИЧАСТЯ
Любов до Господа бездонна,
Бо Він дарує квіт буття.
Он муж. І жінка, як мадонна,
А на руках її дитя.
Вони віряни в церкві часті,
Заслухані в святі слова.
І дівчинка прийма причастя:
Як пташка, ротик розкрива.
І хлопчик біля тата збоку
Теж розтулив свої вуста,
Щоби збагнути суть глибоку,
Прийнявши тіло й кров Христа.
Ці діти мовби херувими,
Благословенна вся сім’я.
…І довго ще услід за ними
Душа світилася моя.
Крехів
ЦЕРКВА
Немов струмки, течуть віки
У води часу – зліва й справа.
На острівці серед Ріки
Звучить торжественна відправа.
Любов сердець. Святим – вінець,
Бо віра тут в квітучій силі.
Сей небосяжний острівець
Силкуються розмити хвилі.
Нападки із усіх сторін
(Загляньте в Книгу історичну!),
Проте ще дужче кріпне він,
Бо має місію величну.
Його не зрушить з місця струс,
Ні буря, що вали здіймає.
По хвилях тих наш Бог Ісус
До нас через віки ступає…
Крехів
ОБИТЕЛЬ
Іду за Божою зорею
Туди, де дзвін і бір густий.
Гора Побійна, а за нею
У білих шатах монастир.
А там отці, брати – всі друзі,
Що чистять од гріхів земне.
Бо служать Богу, – не лакузі,
Попутньо гріють і мене.
Незримі одяги чернечі
Я теж ношу в душі своїй.
Я теж свій хрест узяв на плечі,
Із злом веду важкий двобій.
Гріхи вертаються луною,
Та я братів на поміч зву.
Мій монастир завжди зі мною:
Я в цій обителі живу.
Крехів
ДРУЖНІ ДИСТИХИ
*
Три брати стали на монастирський поріг,
І один з них – письменник Мелетій Батіг.
*
Поет і чернець знаний Мендрунь Василь
Побожний викохує в Крехові стиль.
*
Стасів Климентій – відомий отець,
Перекладач і друкарства знавець.
*
До Бога отець Ганинець Христофор
Мирянам вмикає ясний світлофор.
*
І Попадюк наш Віталій – взірець:
Чернець, піснезнавець і видавець.
*
І Миколай Микосовський… Як зірка,
Світить у нього – отця – друга збірка.
*
Йосиф Будай – теж василіянин,
Що прикрашає книжками свій Чин.