Після того, як росіяни підірвали Каховську ГЕС, волиняни почали масово поширювати у соцмережах фото тварин, які не мають жодного стосунку до підтоплених територій.

Фактчекери проєкту «Брехунець» дослідили ці фотографії й виявилося, що деякі з фото зроблені навіть не в Україні та зафіксовані декілька років тому.

Небезпека поширення таких фото в тому, що таким чином можна допомогти ворогу. Адже коли у мережі з’являється допис про підтоплення, до прикладу,  Херсону, і до нього додається фейкове фото кількарічної давнини, пропаганда ворога може використати його, як аргумент, що в Україні розганяють фейки. Адже така ситуація складається уже не вперше. Окупанти уже стверджували, що події у Бучі були театральною постановкою і всі відео і фото руйнувань та вбивств начебто несправжні.

Проаналізуємо декілька з фото, які поширюють користувачі:

Фото, де собака тримається лапою за якийсь об’єкт. Насправді фото уже використовувала Лиманська агенція новин у матеріалі «Паводки та повені: як себе уберегти (відео). Матеріал був опублікований на сайті 10 січня 2020 року. Проте, чимало користувачів поширює його нині, мовляв, собака рятується від повені у місті Херсоні.

Фото, на якому кіт плаває у мисці. Знайдене першоджерело, у якому опублікували це фото, датується 2016 роком. Воно ілюструє матеріал про те, як врятували кота під час повені у Китаї. 

Фото на якому зображена зграя собак, які пливуть. Першоджерело фото – російський сайт «Новости Пхукета». Фото було опубліковане у 2022 році та ілюструвало матеріал про те, як волонтери допомагали собакам під час повені у місті Пхукет (Таїланд).

Фото чорного кота, який намагається вилізти з води. Його уже публікувало видання «Радіо Свобода» у матеріалі «У Чехії пік повені з Праги зсунувся на північ» у 2013 році.

Нагадуємо про те, як можна перевірити фото перед тим, як його публікувати: 

• Зверніть увагу на те, що на ньому зображено. Можливо, там є деталі, які вказують на те, що воно зроблене не в Україні, тим більше у Херсоні.
• Подивіться, чи має фото автора, адже під час ілюстрації матеріалу поважні медіа обов’язково вказують, хто і де його зробив.
• Також можна пошукати фото в інтернеті, загуглити його і подивитися, чи раніше воно ніде не використовувалося. Можна використати і пошук за зворотною картинкою. Коротка інструкція, як це зробити, – тут.
• Для того, аби перевірити, чи зображення не зроблене у фотошопі, можна скористатися ресурсом Fotoforensics. Він покаже зміни у світлі, які були додані на фото.

ВИСНОВОК

Для того, аби не грати на руку ворогу, потрібно перевіряти усю інформацію, яку ви публікуєте. Адже гарячі теми дуже швидко набирають перегляди та поширення, бо до них існує величезний суспільний інтерес.

Джерело

Друк / PDF