🕘9:00 хвилина мовчання

🕯Юрію Панкратьєву було 56 років. Коли почалася повномасштабна війна, він відправив дружину і доньку в західні області України, а сам поїхав на дачу в село Золотинка на Чернігівщині. Вважав, що там буде безпечно, оскільки Золотника – далеко від траси, здавалося, російські війська туди не дістануться. Однак село окупували.
15 березня 2022 в двір Юрія зайшли російські військові. Покликали господаря на ім’я і забрали. Викрали і його сусіда Павла Терещенка. Чоловіків відвезли в село Ягідне, де розстріляли.
Після того, як на початку квітня 2022 ЗСУ звільнили населені пункти області, тіла чоловіків знайшли на подвір'ї школи. Вони лежали накриті шифером.
Юрій Панкратьєв народився в Києві. Після школи служив строкову службу, закінчив авіаційний університет. Працював у різних компаніях, де вів бази даних. Останні роки був тестувальником і керівником відділу в ІТ-компанії. У вільний час захоплювався кульовою стрільбою: мав розряд, іменну зброю, брав участь у змаганнях. Також займався авіамоделюванням.
Юрій був одружений вдруге. Від першого шлюбу мав дорослого сина. Від другого – доньку, якій на момент його вбивства було 9 років. Усією родиною вони любили кататися на лижах у Карпатах.
Дачу в Золотинці сім'я придбала 10 років тому. Її обрав Юрій за оголошенням. Подружжя шукало будиночок біля річки та лісу, щоби проводити там вихідні. Юрій вклав у садибу чимало часу та зусиль, обожнював будувати щось, майструвати. За словами дружини, він був спокійним і врівноваженим.
«Востаннє ми переписувалися 14 березня. Тоді якимось дивом з’явився зв’язок. Потім 16 березня, виходить, що коли він уже загинув, я відправила йому милу картинку. Там був котик і напис: «Чув, живи, бо мені ще пузо чухати». Наступного дня додзвонилася сусідка і сказала, що хлопців взяли у полон», – розповіла дружина Катерина.
Через два тижні та ж сусідка повідомила, що Юрія та Павла знайшли вбитими у сусідньому селі. Обох поховали в Чернігові на цвинтарі в Ялівщині.
У Юрія залишилися дружина, донька і син.