Коли приходить запрошення з неба через твоїх ближніх – ходи! Думки: важко, болить, чи дійду… і все те, лиш би не йти… Одночасно приходить думка, війна, військові, волонтери і всі ті хто були там вони йдуть, хтось без ноги, хтось без руки, а то і двох, але вони ідуть!!! Одразу слово – йду! Все що можемо зробити – молитись і дякувати!

Ідучи дорогою до Крехівського монастиря, хотілось дякувати Господеві за найбільше, що Він подарував кожному, але не завжди знаходиться час сказати дякую! Ноги, щоб іти, руки, щоб творити і все решта для того, щоб прославляти!

Молитва за Мир, Перемогу, Матерів військових та всіх потребуючих.

Попри втому, було радісно дивитись на те, як росте наша Молодь! У дусі молитви і любові до Бога та України! Тільки вперед! Тільки до перемоги! А головне тільки з Богом!

Подяка всім хто долучився до прощі, особливо Крехівський монастир святого Миколая, за організацію, за підтримку та відкритість! Святий Отче Миколаю, заступайся за нас і провадь до Перемоги!

Сестра Катерина Стасюк ЧСВВ

Джерело