Москва лякає втратами «більшими ніж 1945-му»

Заступник голови Радбезу РФ Медведєв 26 вересня пригрозив НАТО «прямим конфліктом на землі». «Ми готові, хоча результату буде досягнуто з набагато більшими втратами для людства, ніж 1945-го», – пише Медведєв, натякаючи на застосування Росією ядерної зброї.

Напередодні ще один російський «ядерний яструб» – Караганов заявив, що єдиний спосіб зупинити подальшу ескалацію в Україні та світі – це пригрозити Заходу застосуванням ядерної зброї.

Нагадаємо, раніше Караганов вже пропонував ядерний удар по «умовній Познані».

НАСПРАВДІ, коли Караганов, Медведєв та інші росіяни дістають свої «ядерні кігті», вони просто транслюють відповідний сигнал із Кремля. Цього разу їх погрози та заклики пролунали на тлі низки успішних ударів Сил оборони України по російських військових об’єктах. У тому числі й по штабу ЧФ в окупованому Севастополі.

Крім того, зараз на порядку денному у США передача Україні ракет ATACMS. Потім (цілком можливо) дійде справа до шведсько-німецьких TAURUS. До речі, попередня ядерна заява того ж Караганова сталася наприкінці червня – після того, як Вашингтон фактично погодив майбутні постачання Україні винищувачів F-16.

Тобто, Москва погрозами застосування тактичної ядерної зброї намагається залякати Захід, натякаючи, що подальше постачання зброї Україні може призвести до «більших витрат для людства, ніж у 1945-му». А стратегічна ціль – змусити Захід почати домовлятися про нову «систему безпеки в світі» з урахуванням «реалій на землі».

Марковий фейк Соловйова про «Укрпошту»

26 вересня Соловйов, по слідах відомих канадських подій, склепав досить недолугий фейк.

НАСПРАВДІ, останньою маркою, випуск якої оголосила Укрпошта стала «Зброя Перемоги. Світ з Україною» із зображенням Challenger 2, Leopard 2, Patriot, CAESAR та M2 Bradley. Передзамовлення марок розпочалося вже 25 вересня, про що того ж дня і повідомив очільник «Укрпошти» Ігор Смілянський. Але пропаганда намагається витиснути по максимуму з міжнародного скандалу, і як завжди у таких випадках – масово продукує фейки.

Натомість не фейком, а фактом є те, що у Німеччині публічна демонстрація російського символу Z заборонена та у багатьох випадках переслідується законом.

Деякі німецькі міста ще навесні 2022 року запровадили заборону на видачу нових номерних знаків з літерою Z. «Вона символізує підтримку дій Росії у війні проти України», – пояснила відповідну заборону влада Дюссельдорфу.

З проблемою зіткнулися й компанії, для яких літера Z була частиною бренду. Так, швейцарська Zurich Insurance, широко представлена на німецькому ринку, оголосила, що не використовуватиме Z як логотип у соцмережах – щоб уникнути невірних асоціацій. 

Аналогічна проблема виникла й у німецького видання Die Zeit. «Використання літери Z у пропагандистських цілях війни Росії проти України непокоїло нас із самого початку. Ми намагаємося не розміщувати Z на наших каналах у прямому зв’язку з висвітленням війни в Україні», – розповіли у виданні. І також змінили логотип YouTube-каналу – з Z на ZEIT.

Щупальця дезінформації: від Ростова до Джакарти

А тим часом російський пропагандистський рупор RT простягнув свої щупальця вже до Індонезії. Йдеться не тільки про розповсюдження відповідного контенту, а й про майстер-класи з: «розкриттям секретів динамічності випуску новин», «створення вірусних відео», «роботи у дипломатичному пулі».

НАСПРАВДІ, у рамках «Школи RT», Москва вирішила запустити для журналістів з країн АСЕАН (до складу якої входить Індонезія) також спеціальний онлайн-курс англійською. Заняття проходили за підтримки «Російського дому» у Джакарті та особисто посла РФ в Індонезії Людмили Воробйової.

Цілком можливо, що місцевих журналістів у «Школі RT» навчатимуть і створенню фейків. Як це було, наприклад, у листопаді минулого року у тій самій Індонезії.

Тоді, нагадаємо, російські ЗМІ розповсюдили банер, який начебто повісили в місцевому аеропорту для зустрічі делегації РФ на тодішній саміт G20.

Як з’ясували тоді дослідники VoxCheck, мапу з територіями України у складі РФ поширили виключно російські видання. На офіційній сторінці саміту в жодній соцмережі нічого подібного не було. А фото, яке поширили РИА Новости, опублікував провінційний ресурс «Ростов-на-Дону Главный». І було це 30 вересня 2022-го. Тоді він радів, що «раніше по прямій від нас до кордону було 80 км, а наразі – 300». 

RT у ФРН в пошуках лазівок

Повертаючись до Німеччини. Навіть з повною забороною мовлення RT на її території, ця російська пошесть все ж знаходить лазівки для пропаганди.

Німецьке Федеральне відомство із захисту Конституції повідомило, що колишні співробітники RT DE іноді ведуть власні канали та сайти, контент яких істотно не відрізняється від змісту російського ресурсу. «Російська влада або пов’язані з ними суб’єкти зараз все частіше використовують соцмережі для поширення свого контенту, особливо платформу Telegram», – пише Die Welt.

НАСПРАВДІ, ще, у жовтні минулого року американська компанія з кібераналітики Nisos заявила, що проєкт RT «Ролики різними мовами» ефективно оминає спроби Заходу заблокувати їх.

Відео не має водяних знаків, тому прив’язати їх до RT не виходить. Аналітики стурбовані тим, що матеріали з цього каналу розповсюджують користувачі на таких майданчиках як Gab, GETTR, Truth Social (соцмережа Трампа) та X. 

У Nisos як приклад навели акаунт мешканки Токіо, яка публікувала ролики з пропагандою – причому не лише японською, а й польською, іспанською, російською мовами та на фарсі. Також акаунт цієї японки постійно репостив дописи з російських посольств.

Загалом американським дослідникам тоді вдалося виявити прокремлівські ролики на 18 різних мовах – переважно англійською, іспанською, італійською та німецькою.Проблема полягає в тому, що знайти першоджерело відео важко або взагалі неможливо – Telegram не настільки жорстко модерується як, наприклад, тодішній Twitter. (До речі, 26 вересня Єврокомісія визнала саме соцмережу Х (колишній Twitter) найбільшим джерелом дезінформації). Отже, російська пропаганда постійно адаптується і навіть після численних санкцій та заборон продовжує знаходити різні «діалогові» вікна поширення дезінформації.

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело