Коли я почув про цих сестер-двійнят і про благородну справу, якою вони займаються, захотів неодмінно зустрітися. 
 
Люба та Надя. Тендітні, чуйні. На фронті від ворожої снайперської кулі загинув їхній брат. Доглядаючи за його могилою, жінки побачили, що поряд занедбані поховання інших героїв. Безіменних захисників або тих, чиї родичі далеко. В окупації, зоні бойових дій, за кордоном. 
 
Розповіли про це у соцмережах. Одразу почали отримувати прохання від людей – знайти та впорядкувати могили рідних. Прибрати, прикріпити фото, написати нову табличку, принести цукерки, посадити квіти, встановити прапор. 
 
Понад рік за покликом серця виконують запити. Бо, кажуть, горе об’єднує. Після кожного візиту на кладовище заїжджають до церкви. Ставлять свічки, моляться за оборонців. 
 
До всього сестри ще волонтерки. Збирають кошти для військових. Передали на фронт вже три автівки, прилади нічного бачення, ліки. 
 
Неймовірні, спасибі, що завітали. Був радий бачити. 
 
P.S. Дякую за оригінальний подарунок.