Коли ще перед першим самітом  «Кримської платформи»  у представниці російського МЗС Марії Захарової поцікавилися, чи збирається Росія створювати форум, який би був альтернативою саміту в Києві,  Захарова самовпевнено відповіла: «Навіщо? У нас же є Крим».

Однак окупації Криму, як бачимо, виявилося замало. Те, що більшість держав сучасного світу не визнає анексії півострова і, як і раніше, вважає його невід’ємною частиною України, схоже, помітно нервує Кремль. І одними  обуреними заявами  це роздратування не вичерпується. Тепер уже є і  «Міжнародний клуб друзів Криму»  і навіть  Кримська африканська ділова рада, створена в рамках Ялтинського міжнародного економічного форуму.

Показово, що Росія намагається діяти насамперед у економічній площині – жодних дискусій про міжнародне право, виключно господарський інтерес. І це – давня практика Москви, спроби чергувати підкуп і обман. Але, на моє переконання, найголовніше – це, звичайно, не економічна співпраця, а демонстрація міжнародного інтересу до Криму. Кремль, гадаю, намагається переконати і росіян, і міжнародну спільноту, що окупація та анексія Криму стали доконаним фактом, і ніхто вже не ставить під сумнів «російський статус» півострова. І що потрібно не нагадувати про міжнародне право та його грубе зневажання Москвою, а приєднуватися до чергового «міжнародного клубу».

Президент РФ Володимир Путін у Севастополі, Крим, 2021 рік

Усе це, звичайно ж, будівництво чергового «потьомкінського села». Але водночас – і демонстрація невпевненості у власній легітимності, спроба протиставити бодай щось  міжнародним форумам  на підтримку законного статусу Криму. Якби Кремль був переконаний, що міжнародна спільнота погодилася з російським статусом півострова, російські чиновники не влаштовували б істерик під час кожної із зустрічей Кримської платформи і не погрожували б  її учасникам. І, до речі,  жодних клубів друзів Криму  теж не створювали б.

ХІБА ЦЕ НЕ Є СВІДЧЕННЯМ РОЗУМІННЯ КРЕМЛЕМ ТОГО, ЩО «РОСІЙСЬКИЙ СТАТУС КРИМУ» ЗАЛИШАЄТЬСЯ ПРАВОВОЮ ФІКЦІЄЮ?

Те, що щоразу, коли йдеться про закінчення війни,  Володимир Путін  згадує  про «визнання територіальних реалій», теж не випадково. Російському президенту необхідно, щоб саме Україна визнала факт крадіжки території та погодилася з обґрунтованістю його домагань. Це виглядає як спроба злодія змусити обкраденого погодитися з тим, що вкрадений гаманець насправді завжди належав тому, хто витяг його з кишені. Хіба це не є свідченням розуміння Кремлем того, що «російський статус Криму» залишається правовою фікцією?

Будь-яка окупація, будь-яка незаконна анексія має й іншу сторону медалі – неповагу світової спільноти та правову невизначеність. Поки територіальну цілісність України не буде відновлено, певен, Росії так і доведеться жити з фіктивними кордонами та вигадувати «клуби друзів» окупованих нею територій.

Джерело: Віталій Портников, спеціально для Крым.Реалии

Віталій Портніков  –  журналіст і політичний коментатор, оглядач  Радіо Свобода  та Крым.Реалии

Джерело