Нині вже весілля в селі Балівка не грають клькадесят років. Адже тут мешкають лише трохи пенсіонерів та деякі дачники. Проте раніше весілля грали гучно, наречені обходили обов’язково всі хати без виключення з запрошенням на весілля.

Грали музи́ки місцеві, з села. У молодого і у молодої наряджали гільця — весільні деревця. Це були вишеньки, які ставили у горщик з зерном та уквітчували стрічками, вирізаним кольоровим папером. Дарували лише гроші, і то під музику та чарчину з короваєм.

Спогадами ділиться місцева мешканка Токар Лідія Іванівна (1957 р.н.).

Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту “Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки” Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.

Інші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.info​

а також: http://malva.tv​

Відеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalva​

На Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv

#Балівка #село #села #хутори #хутір #Новосанжарський_район #Полтавщина #Полтавська_область #весілля #гільце #традиційне_весілля #подарунки_на_весілля #НазарБожинський #зникаючі_та_зниклі_українські_села_та_хутори #ФондХоткевича #УКФ #ЗаПідтримкиУКФ

Джерело