Начальник Яворівська районна державна адміністрація Ярослав Коминський продовжує мандрівку Яворівщиною в аспекті постійної рубрики “Спадщина сторінками минулого”
Сьогодні у постійній рубриці “Спадщина сторінками минулого” історія про Об’єкт культурної спадщини – Церква Святої Трійці у Судовій Вишні 1910 року.
У 1470-х pоках в містечку вже існувала церква. Попередня дерев’яна тризрубна одноверха церква, завершена низьким світловим восьмериком, вкритим наметом з ліхтарем і маківкою на високому четверику надопасання нави, була збудована у 1637 pоці, як свідчив напис над вхідними дверима з внутрішньої сторони: «Р. БО АХЛЗ со//з//д//ан//би//сть хра//м//сеи». Стіни її вкривав стінопис. У 1890 році громада замовила у Василя Нагірного план нової мурованої п’ятиверхої церкви, подібної до великомостенської чи яворівської. Але через брак коштів, у 1910 році спорудили трохи меншу, теж муровану, хрещату в плані одноверху будівлю за проектом цього ж архітекта, а стару продали, ймовірно, в село Шешоровичі. Нова церква довгий час була не упоряджена. Лише у 1935 році встановлено і позолочено новий іконостас та престіл. Цю роботу виконав золотар Микола Павлик з Жовкви, а ікони були намальовані Антіном Манастирським. Під час Другої світової війни повністю було знищено вівтар Матері Божої. А у 1991 році храм відреставровано та прикрашено позолоченим куполом і вітражними вікнами. Ансамбль церкви з дзвіницею розташований у центрі міста, неподалік міської ради, біля центральної дороги. Церква – справа великого подвір’я, традиційно орієнтована, перед входом до церкви поставлений хрест. Дзвінниця – зліва від будівлі церкви. Територія огороджена парканом з металевих прольотів, частина – викладена каменем між бетонними стовпчиками, брама металева, з двома закріпленими ангелами. На території знаходиться могила митрополита Прот. Євгена Занька. На пам’ятнику священник зображений у повний зріст та напис «Господь моє світло і спасіння моє на нього надіялось серце моє… пс.27.4» Тут чекає воскресіння митр. Прот. Євген Занько (1924 – 2000) У 1999 р. збудовано парафіяльний центр. Церква мурована, хрещата у плані, однобанна будівля. До чотирикутної нави примикають з північної та південної сторін бічні рамена, які завершуються арчастими вікнами. Зі східної та західної сторін — вівтар і бабинець. Округлу форму має вівтарна частина, до якої приєднані захристя з північного і південного боку. Наву завершує великий восьмерик накритий шоломовою банею. По периметру підбанника врізані арчасті вікна. Вони в свою чергу підкреслені вигнутим карнизом. Баня увінчана ліхтарем з маківкою. Гарний центральний вхід храму, з обох сторін якого знаходяться 2 колони, увінчані вежами у формі малих куполів з хрестами. Такі ж 4 вежі наявні на бокових раменах церкви. Споруда оздоблена карнизом. Над центральним входом (над хорами) наявне вікно округлої форми. Центральна нава храму веде від притвору до іконостасу. Вівтарний простір – це півкругла апсида, в центрі якої – престіл зі всіма необхідними атрибутами. Культова споруда є цінним, автентичним зразком сакральної архітектури галицької школи кінця XVIII ст.
Джерело: Національний музей у Львові, фонд графіки ЦДІА, фонд 726 Колекція карт і планів, опис 1, справа № 1281.
Джерело: Слободян В. Церкви України. Перемиська єпархія. – Львів, 1998. – С. 663-664. «Нова Зоря». – Львів, 1935, № 62.
Джерело: Саган І.Краєзнавчі виднокола. – Мостиська, 1999. – С. 5-9. Саган І. Мостищина: легенди, перекази, бувальщини. – Мостиська, 1999. – С. 10-11.
Джерело: https://www.pslava.info/SudovaVyshnjaM_CerkSvTrijci….