26 листопада 2023 р.Б. відбулася важлива подія для церковної спільноти парафії Різдва Пресвятої Богородиці. Владика Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийської єпархії, звершив освячення престолу та відслужив Божественну Літургію в старовинному храмі парафії. Архиєрею співслужили: парох о. Василь Михайлюк, протопресвітер Яремчанський о. Богдан Скірчук, та духовенство Яремчанського протопресвітеріату Коломийської єпархії.

У часі Літургії Архиєрей звернувся до вірних та духовенства у проповідь, в якій роздумував над євангельським уривком Лк. 10, 25-37.

«Євангелист Лука говорить нам про два міста:              Єрусалим і Єрихон. Єрусалим – це місто, де була покладена єдина святиня правдивому Богові… У Старому Заповіті – це був храм присутності Бога в житті Божого народу, тому місто Єрусалим-це було місто святості, праведності, зустрічі людини з Господом».

Єрихон, натомість, був містом, де сходилися торгівельні шляхи та зустрічалися різні народи далекі від Бога. Це було місто можливостей для людини збагачення і, зокрема, для гріха…

І ось нещасний чоловік іде з Єрусалиму до Єрихону, віддаляється від Бога й наближається до небезпеки. І на цій дорозі він є пограбованим. Чому? Бо він відійшов від Бога. Кожен раз, коли ми відходимо від Бога або радше віддаляємось від нього, тим ми більше маємо небезпеку бути пограбованими гріхом від освячуваної ласки. Перед нашими очима постають: старозавітний священник і левіт, що ж не дозволило їм підійти до помираючого з допомогою? Їм не дозволив підійти старозавітний закон , бо ні священник, ні левіт, які служили у Єрусалимській святині не мали права доторкатися нечистого. Тут Христос показує, що старозавітній закон, якого дотримувалися ізраїльтяни не дає спасіння. І цей самарянин доторкається до рани, він не боїться осквернитися, бо його не обмежує старий закон. Він піднімає пораненого, поливає його рани оливою і вином., приводить того нещасного чоловіка до заїзду, бо на дорозі він не виживе, і платить, щоб його доглядали, таким чином дає можливість одужати. Що таке для нас заїзд? Це є Христова Церква, яка під проводом Христового намісника є пристановищем зцілення ран завданих гріхом… тут лікуються всі духовні рани, де ми, ті, хто зранені гріхом маємо можливість оздоровитися».

На завершення моління єпископ-помічник подякував священникам та вірним за щиру відданість Христовій Церкві. Зворушливі звучали слова подяки на адресу о. Ярослава Скільського, який трудиться в цій святині протягом 27 років, як сотрудник Ворохтянської парафії.

В свою чергу парох о. Василь Михайлюк, висловив слова вдячності владиці Петру, отцям, жертводавцям, хористам та всім вірним.

Відтак у храмі лунала молитва за Україну «Боже Великий, Єдиний», а опісля Владика Петро уділив усім своє архиєрейське благословення через мирування.

 

Стаття та світлини: Максим Федюк

Джерело