Св. Спиридон народився на острові Кипрі. Був він одружений і мав дочку Ірину. Він був чесною й щиро побожною людиною. Кажуть деякі історики, що він був переслідуваний за Христову віру; на приказ цісаря Максимівна, мали йому видовбати одне око й підрізати стегно в одній нозі.
Спиридон був вівчарем. Коли однієї ночі хотіли злодії вкрасти йому кілька овець, то якась невидима рука здержала їх так, що вони не могли до ранку рушитися з місця.

Коли вранці Спиридон застав їх в овечій кошарі, то насамперед лагідно напімнув їх, що вони, замість попросити в нього вівці, хотіли крадіжжю зневажити Бога, а опісля дав їм одного барана і випустив на волю.

У Спиридона родині був такий звичай, що в часі Великого Посту вони підряд кілька днів нічого не їли. Коли ж одного дня в такому часі зайшов до них голодний і втомлений подорожній, а вдома не було в них тоді навіть хліба, то Спиридон казав зварити вудженини і погостити подорожнього. Для заохоти, Спиридон сам почав їсти вудженину, хоч попереду він це ніколи в пості не робив. Коли ж подорожній відказався від їдження м’яса в пості, бо він християнин, Спиридон сказав йому, що з’їсти в пості з конечности те, що є, це буде якраз по-християнськи. Християнські заповіді спираються на розумі, і “чистим усе є чисте”.

Коли Спиридонові вмерла жінка, його вибрали на трімитського єпископа, його єпархія була мала, а його вірні були вбогі, але побожні християни.

На свій щоденний хліб Спиридон і далі працював власними руками з дочкою Іриною, що в дівицтві служила Богові.

У 325 році брав Спиридон участь у славнім Вселенськім Соборі в Нікеї. Коли під час Собору поганський філософ Євлогій почав виступати проти християнської віри, Спиридон, хоч не вчений, з такою силою висказав свою віру в усемогутність Бога і втілення Божого Сина для спасіння всього людського роду, що певний себе філософ був переможений і навернений силою Святого Духа, яка діяла в сильнім вірою Спиридоні.

Одна особа дала була Спиридоновій дочці Ірині до переховання якусь дорогоцінну річ. Коли Ірина вмерла, ця особа прийшла до Спиридона по свою власність, але ніхто ніде не міг її знайти. Тоді Спиридон пішов на цвинтар і спитав Ірину, де вона сховала цю дорогоцінність. Ірина з гробу відповіла, де її треба шукати. Спиридон справді знайшов у тім місці заховану річ і віддав її власникові.

Св. Спиридон Чудотворець закінчив своє праведне й покірне життя приблизно 348 року. Оповідання про нього подали церковні історики Созомен і Сократ.

“ЖИТТЯ СВЯТИХ”, Том ІV-ий, авторства Впр. о. А. Г. Труха, ЧСВВ, позволяється видавати.
Дано в Вінніпегу, Ман., 3-го лютня, 1960.
о. Б. Слобода, ЧСВВ. Протоігумен
Дозволяється друкувати.
Торонто, 26-го лютня, 1960.
+ Ізидор — Єпископ
Друкарня ОО. Василіян — Торонто, Канада.

12 грудня — святого Спиридона Чудотворця.

#святий_Спиридон_Чудотворець #МСпиридон_Чудотворець #святий_Спиридон #Спиридон #календар #УГКЦ #Церква