Чому у Херсоні лунають вибухи, а не «хлопки»

Вже тривалий час офіційні російські ЗМІ видають новини про атаки на мирні українські міста, не вказуючи хто саме їх атакує та бомбить. 

Наприклад, «вибухи пролунали у підконтрольному Україні Херсоні». Щодо Одеси, яку бомбили 27 грудня, «підконтрольність» не вказується, але менше цинізму від того не стає.

Подібним чином офіційні російські ресурси намагаються просунути альтернативну версію причини «вибухів», не вказуючи, хто НАСПРАВДІ винен у них. Натомість «воєнкори» та «соловйови», не ховаючись, смакують, наприклад, «роботу «русских гераней по окупованих нацистами містам». І ледь не в режимі онлайн публікують карту повітряних тривог в Україні. Звісно, із відповідними коментарями.

Водночас на підконтрольних Росії територіях офіційні пропагандистські ресурси чомусь чують не вибухи, а виключно «хлопки» (ту саму «бавовну»). Так було і з Херсоном, під час його тимчасової окупації. Напевно в такий дивний спосіб ТАСС, РИА Новости та подібні ресурси намагаються заспокоїти своє населення, мовляв, «у нас якраз все під контролем». От тільки любительські кадри з Феодосії сильно псують цю офіційну позицію пропаганди. Тому й розшукують окупанти порушників монополії на свою інформаційну картинку.

Окупанти вкотре порушили Женевські конвенції

Ще одне незаплановане пропагандою відео з’явилося у мережі 27 грудня. Дрон засняв, як російські окупанти страчують трьох українських військових. Офіс генпрокурора України повідомив, що вороги взяли їх у полон під час бойового зіткнення поблизу Роботиного Запорізької області. Через годину після потрапляння в полон окупанти розстріляли військових. Жодних коментарів з боку Росії так і не надійшло. Навіть на рівні – розстріл двох військових ЗСУ – це «відео СБУ», як це було на початку грудня.

НАСПРАВДІ, цим звірством Росія вкотре порушила статтю 3 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. В Україні відкрито справу за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубинець з цього приводу зауважив: «Такі страти – це не поодинокий випадок, який сколихнув не лише все українське суспільство, а й міжнародну спільноту. Просто «бути стурбованими» в таких випадках – замало і безрезультатно! Світ має всіляко сприяти тому, аби воєнні злочинці на всіх рівнях понесли відповідальність!».

І світ реагує та сприяє. Цього ж дня стало відомо, що прокуратура Німеччини ідентифікувала воєнних злочинців серед окупантів. Про це оголосив міністр юстиції ФРН Марко Бушман, уточнивши, що має на увазі обстріл російськими військовими цивільних осіб у Гостомелі у 2022 році. Тоді одним із постраждалих став німецький громадянин.

Наразі прокуратурі вдалося ідентифікувати підозрюваних. «Якщо ми зможемо їх затримати, то зробимо позов», – сказав Бушман. У разі, якщо влада України чи інших країн затримає підозрюваних, вони нададуть Німеччині доказові матеріали.

До речі, після того, як українські біженці почали прибувати до ФРН, її влада закликала тих, хто постраждав від російського вторгнення, дати свідчення. Розслідування ведеться з перших тижнів війни. Прокурори в Карлсруе вирішили зосередитись на найбільш резонансних напрямках, у тому числі на окупації Бучі, обстрілах біженців, ударах по інфраструктурі.

Росія використовує полонених як політичну зброю

Тим часом живими українськими військовополоненими Москва намагається маніпулювати. За словами представника українського координаційного штабу щодо поводження з військовополоненими Петра Яценка, які наводить Politico, їх у масовому порядку примушують дзвонити своїм сім’ям та просити протестувати проти влади у Києві. Солдати дзвонять родичам та повідомляють, що Росія готова обміняти їх, але Україна нібито відмовляється.

Так, дружина українського воїна Валентина Ткаченко розповіла, що її чоловік, який потрапив у полон у перший день повномасштабного вторгнення, вперше зателефонував їй лише 29 листопада цього року і сказав: «Валю, йди, ускладнюй життя Києву. Він не хоче приймати нас назад». Ткаченко вважає, що Росія таким чином намагається дискредитувати українську владу та влаштувати хаос.

«Людина не чула родича більше року, а тут дзвонить і каже, що живий. Росіяни готові його обміняти, але Україна нічого не робить. Останнім часом ці дзвінки стали масовими. Це кампанія недовіри до влади», – пояснює Яценко.

Останній великий обмін відбувся у серпні. «НАСПРАВДІ цей процес сповільнився через Росію, і для цього є дуже конкретні причини», – заявив президент України Зеленський на нещодавній прес-конференції, пообіцявши, що «трек незабаром відкриється».

Наразі Росія утримує понад 3 тисячі українських військових і близько 28 тисяч мирних жителів, – повідомили в Офісі українського омбудсмена та Міністерстві реінтеграції. Однак реальна цифра може бути ще більшою.

«Наприклад, деякі з тих, хто перебуває в полоні, ще не підтверджені. Ці люди досі вважаються «зниклими безвісти», хоча ми маємо інформацію, що вони можуть перебувати в полоні», – сказав Яценко.

«Більше 90% військовополонених, яких ми опитуємо після повернення, кажуть, що піддавалися тортурам, позбавленню повноцінного харчування та сну. Людей змушують випалювати татуювання, слухати лише російську пропаганду. Їм заборонено спілкуватися з родичами», – розповідає Яценко. А коли дозволяють, то, як бачимо, фактично використовують як політичну зброю.

У РФ настав час патріотичних «шаманів»

І наостанок про найгучнішу новину Росії 27 грудня. Ні, йдеться не про загибель напередодні десятків моряків на ВДК «Новочеркасск» (серед яких, судячи за все, багато строковиків), про що пишуть багато ресурсів, але мовчить МО РФ.

Росія обговорює виключно похабну селебріті-вечірку у стилі «ню» Насті Івлєєвої, через яку постраждали: вона сама (проти неї порушили справу, за якою світить 5 років), Лоліта Мілявська, Діма Білан, Філіп Кіркоров (сайт якого заблокували, а сцени з новорічним фільмом за його участі швидко перезнімають) та інша муZична пошесть, яка всіляко підтримувала «СВО» в Україні.

Кадиров запропонував їм не просто просити вибачення (вони вже це принижено зробили), а їхати на Донбас або в Гудермес – «прати одяг для військових, що готуються їхати воювати в Україну». Пропагандисти за командою накинулися на поп-зірок, і так пояснюють суть претензій:

НАСПРАВДІ, це повністю вписується в логіку путінського терору: коли закінчилися «ворожі» артисти (на кшталт Макаревича, Пугачової, Вайкуле, Гребенщикова), настала черга «дружніх». Потім за усіма сталінськими канонами візьмуться за «мізуліних», які писали на них доноси. Останньою під ніж піде вже сама «розстрільна команда».

І жодний Лєпс, зауважимо, не заступився за «коллег по цеху», не закликав на знак солідарності з ними до бойкоту телевізійних «голубих новорічних вогників». Відомий вислів із закінченням «а потім вони прийшли за мною…» колись мав вдарити по зірках російської попси. І він вдарив.

Подібні історії доводять лише одне – угода з Путіним може бути тільки остаточною. Але її диявольщина в тому, що кожне нове приниження будь-якої людини, яка уклала з ним цю угоду – абсолютно нічого не гарантує  в майбутньому. (Це, до речі, стосується і пропозицій Україні підписати таку угоду). 

Кого Путін візьме з собою в останній бункер – не знає навіть Пєсков. Інакше б не обіймався з Кіркоровим після того, як той напівголий (56 років) обіймав напівоголену 60-річну Мілявську. 

Путін скасував «аполітичну» російську «культуру». Настав час виключно патріотичних «шаманів».

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело