Цьогоріч коляда голосно лунала та єднала не лише Донецький екзархат, а й всю Україну та Церкву. Владика Максим Рябуха спільно зі семінаристами Київської Трьохсвятительської духовної семінарії принесли радісну звістку про народження Божого Сина в 10 міст Донецького екзархату.

Про це повідомляють на сайті екзархату.

Не одна сотня людей втішалася народженню Ісуса Христа та святковій коляді, що принесла радість і справжнє світло у життя в часі війни, розрухи й болю. З усмішками на обличчі, теплими обіймами та навіть сльозами радості на очах колядників зустрічали у Словʼянську, Краматорську, Костянтинівці, Петрівці Першій, Покровську, Павлограді, Дніпрі, Камʼянському, Запоріжжі та Кривому Розі.

Зустрічали в себе у гостях колядників ще 16 міст України: у будинках, на парафіях, у госпіталях, у кав’ярнях і просто неба. Тож загальний маршрут коляди цьогоріч налічує 3 231 км дороги та близько 14 календарних днів. Усе це було подолане заради того, щоб цивільні та військові, всі, хто не з чуток знають, що таке війна та в різний спосіб відчувають її жахливі дії й наслідки (а сьогодні це кожен українець), наповнили свої серця світлом, радістю та любов’ю від народження Божого Дитя.

«Україна (а в ній кожен українець зокрема) є люблена нашими захисниками! І це для мене є знаком життя та перемоги! Подорожуючи нашою країною, ми із братами відчували радість, яка наповнювала через коляду найвтомленіші серця наших воїнів і цивільних людей. Ніщо не може вкрасти нам силу життя, що походить від Бога, який є з нами!» — ділиться враженнями владика Макс Рябуха.

Своїми думками діляться також і брати-семінаристи про ці насичені, радісні та світлі дні Різдва: «Є мільйон способів вбити в цій війні, але тепер переконаний, що у ворога немає зброї проти миру в серці, що, попри постійний біль втрат, несуть неначе хоругву, наші хлопці. Це — про справжню доблесть», — бр. Маркіян Буняк.

«Це був особливий час для того, щоби сказати „дякую“ тим, хто нас захищає. Глянути їм в очі і зрозуміти, що якби не було складно, потрібно продовжувати йти далі. Бог є з нами і це не можливо заперечити», — бр. Нестор Височанський.

«Я відчуваю особливість цієї коляди не тільки в подоланих кілометрах, а в особистому і духовному зростанні всієї нашої команди, у здруженості й незабутніх спогадах для майбутнього», — бр. Андрій Тимчук.

«Для мене наша коляда — це щоденне перебування у спільному човні, коли ми разом молимося, колядуємо, спілкуємося, сидимо за трапезою, узгоджуємо плани подальшої коляди. Постійно нові враження і спільно пережиті моменти зустрічі», — бр. Микола Остапів.

«Особливими моментами були відвідування наших військових у госпіталі. Їхня усмішка та сльоза, бодай у кінці нашої зустрічі, є свідченням сили Божої любові. Тому коли лунала коляда, звістка про народження Христа стає свідченням того, що „З нами Бог“», — бр. Тарас Гардигура.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело