На восьмому West Media Forum у Луцьку секретар Національної спілки журналістів України Віталій Голубєв розповів про власні проєкти для юних журналістів: комерційну школу універсального журналіста і соціальний проєкт – всеукраїнський конкурс для школярів «Я – журналіст».

Конкурс «Я – журналіст» проводять чотирнадцятий рік поспіль

Учні пишуть твори, фотографують, знімають відео і розповідають світові свої історії. Віталій самостійно фінансує цей проєкт, коштом своєї основної діяльності.

На початку 2022 року пан Голубєв замислився над тим, чи варто взагалі проводити цей конкурс під час повномасштабної війни – наскільки це буде актуально? Втім, люди самі стали звертатися і казати, що для них це важливо. Віталій Голубєв проводив конкурс навіть у період блекаутів. 

У листопаді 2022 року змагання для юних медійників зібрали найбільшу кількість учасників за весь час – 808 дітей з України та 13 країн світу, куди українські діти змушені були тікати від війни.

Віталій Голубєв навів такий приклад: у квітні 2023 року Національна спілка журналістів проводила нагородження, то йому доводилося відмовляти людей, щоб вони не приїжджали, бо їх було стільки, що зала не вміщала. Але люди все ж таки поїхали, місця всім не вистачило, але дві години вистояли. Приїхали понад 80 людей, в тому числі із Дружківки Донецької області, Харкова, Миколаєва та інших міст України.

Віталій Голубєв навів приклад учасника конкурсу Артема Слободяннікова з Миколаєва, який у 2021 році отримав гран-прі конкурсу, але потім, коли почалось повномасштабне вторгнення, він змушений був виїхати до Польщі, де навчався. Вже звідти він писав, що коли його накриває ностальгія, він дивиться на кубок, який отримав за свою перемогу і гріється цими спогадами та мріє колись зустрітись в Києві. 

Проте, у вересні Артем написав, що він прийняв рішення повернутись до України, тому що хоче бути журналістом та писати про політику, і ніде окрім України себе не бачить. Він вступив до КНУ на журналістику і підготував свою роботу вже поза конкурсом, як студент. 

Віталій зазначив, що якраз такі приклади його надихають, те, що діти повертаються, що вони хочуть бути корисними Україні, та бачать в Україні своє майбутнє. 

Конкурс «Я – журналіст» проводять вже 14 раз. І цього року до 15 лютого приймають роботи. Умови до робіт є у відкритому доступі. І з року у рік рівень та якість робіт, які подають учасники конкурсу, підвищується.

Віталій Голубєв зазначає, що він дуже задоволений, що організовує такий конкурс. Він навів приклад ще одного учасника конкурсу — Петра Катеринича, який був переможцем у 2010 році. Петро Катеринич став викладачем Інституту журналістики КНУ імені Шевченка, і бере участь в різних заходах. 

Також розказав Віталій Голубєв і про Оксану Любчик, двоюрідну внучку Анни Валентинович (одна з засновників польської незалежної профспілки «Солідарність», українка за походженням). Оксана Любчик була переможницею конкурсу у 2009 році. Зараз вона має власну онлайн-школу про здоров’я та правильне харчування, допомагає жінкам, а особливо молодим мамам, використовує журналістські навички та веде блог. 

Одну з перших статей про Анну Валентинович якраз підготувала Оксана. У розмові вона зазначала, що якраз участь у конкурсі дала їй такий старт. 

Віталій Голубєв на West Media Forum.

«Школа універсального журналіста» — бізнес-проєкт Віталія Голубєва

«Навчати журналістиці вигідніше, ніж працювати журналістом», — вважає Віталій.

Все починалося з груп по 10-15 дітей, для яких по закінченню робочого дня у редакції проводили курси. Процес поступово набирав обертів і стало зрозуміло, що курси варто проводити на платній основі.

Згодом уклали партнерську угоду з Острозькою академією. Позиціонували цю ініціативу, як профорієнтаційний проєкт. Тобто, мета — готувати дітей до здобуття журналістської освіти. Таким чином, на базі вищого навчального закладу декілька разів на рік проводили офлайнові навчання.

Пандемія коронавірусу внесла свої корективи. Навесні 2020 року президент оголосив, що буде всеукраїнська школа онлайн. Тож у суспільства зникли упередження щодо дистанційної освіти. Тому Віталій Голубєв миттєво перевів свою школу в заочний формат. Це дало можливість доволі стрімкого масштабування, оскільки зникли всі обмеження з логістики.

На початку повномасштабного вторгнення довелося взяти невелику паузу, щоб зрозуміти куди рухатися далі. Віталій перепозиціонував свої курси з суто журналістики на курси з української мови та основ журналістики.

 «Журналістом стане не кожен, але українську мову повинні знати та вивчати всі», — переконаний Віталій Голубєв.

Проблема є актуальною, адже від початку повномасштабного вторгнення чимало внутрішньопереміщених дітей опинилися в українськомовному середовищі, якого їм бракувало раніше. Також, мільйони дітей та дорослих опинилися закордоном, і щоб не асимілюватися в іншомовному просторі — залучені до подібних курсів.

Основні підсумки діяльності:

• щороку приблизно 1000 дітей проходять навчання;
• за 2022 рік сплачено податків на суму приблизно 100 000 гривень;
• офіційно зареєстрували торгову марку.

Мета курсу полягає у тому, щоб учні виходили свідомими громадянами. Віталій Голубєв каже, коли комерційний інтерес і суспільна необхідність поєднуються, тоді може вийти хороший результат.

Читайте також: Медіашкола від «Ехо Червонограду»: як навчити дітей мислити критично.

Джерело

Друк / PDF