Пліч-о-пліч з дніпрянами поклали квіти до пам’ятника Шевченка у Дніпрі.

Біля п'єдесталу Кобзаря з року в рік збиралися і в Луганську. Сьогодні – там тихо. Не лунають пісні, не читають віршів, не радіють діти. Але впевнений – ми повернемо наш синьо-жовтий на кожен метр української землі.

Ми маємо єдину мрію на всіх українців – соборна, незалежна, мирна та процвітаюча країна!

Мрія, за яку проливає кров вже не одне покоління і яку так жадібно та нахабно в нас намагається відібрати країна-терорист.

Але нас не зламати, коли ми разом. Від Луганська до Львова. Від териконів до Карпатських гір. Від Сяну до Дону, – як каже наш державний гімн.