Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні. Імена Героїв Небесної Сотні уже назавжди вкарбовані в серця українців, а пам’ять про них, нагадуватиме нам про відвагу тих, хто поклав свої життя за нашу свободу.

Серед славних синів українського народу – і наші краяни: Ігор Дмитрів і Михайло Костишин.

Своєю мужністю та незламністю наші Герої довели, що від кожного з нас залежить те, у якій країні ми житимемо, що немає нічого більш дієвого, як єдність та згуртованість народу навколо поставленої мети.

Ігор Дмитрів народився 9 жовтня 1983 року в місті Калуш, де закінчив ЗОШ № 10. Згодом закінчив Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, а в 2013 році – Національний університет «Одеська юридична академія». Активний учасник Революції Гідності, прагнув змінити країну на краще.

У селі Копанки самотужки збудував будинок. Незадовго до загибелі втратив батька, мати перебувала в той час в Італії на заробітках. Вперше приїхав на Майдан на початку лютого. Вдруге поїхав разом з друзями 18 лютого ввечері автобусом з Івано-Франківська. У Києві був весь час на передовій. Загинув 20 лютого одним з перших під час контратаки на вул. Інститутській від чотирьох вогнепальних поранень, які пошкодили легеню, нирку та аорту. 20 лютого, близько 17.00, надійшла офіційна інформація з Київської міської клінічної лікарні № 17 про те, що Ігор помер. Похований Ігор в місті Калуш.

Михайло Костишин народився 9 квітня 1971 року в селі Нижній Струтинь Рожнятівського району, де закінчив середню загальноосвітню школу. Після закінчення школи вступив до лісотехнічного технікуму, що у Брянській області росії, де провчився чотири роки. Диплом давав можливість працювати в лісництві. Перебував на заробітках. Спершу працював різноробочим у Чехії, згодом у Польщі та Португалії. Через проблеми із зором, більше не їздив на роботу за кордон й оселився в рідному селі. Виконував різні ремонтні роботи в односельчан, підтримував власне господарство.

Був на Майдані відразу після побиття студентів; пізніше був сам також жорстоко побитий та із 27 січня 2014 року перебував у комунальній міській клінічній лікарні міста Львова; помер 26 лютого 2014 року. Похований Михайло у рідному селі Нижній Струтинь.

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Ігорю Дмитріву та Михайлу Костишину було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Герої Небесної Сотні – гордість нації і вищий приклад боротьби за свободу і волю. Їх подвиг надихнув нові покоління українських героїв. Низький уклін Героям Небесної Сотні за їхню самопожертву та відданість Україні! Нехай світла пам’ять про їх подвиг додасть нам сил і наснаги в цей нелегкий час, зміцнить наш дух та віру в краще майбутнє! Шануємо, пам’ятаємо і впевнено виборюємо Перемогу!

Джерело