У середу, 21 лютого 2024 року помер відомий український правозахисник та дисидент, Герой України
- Автор допису: Український інститут національної пам'яті
Степан Хмара народився у селі Боб’ятин на Львівщині у 1937 році. Тоді це була територія Польщі. Дитинство та юність Хмари припали на Другу світову, повоєнний голод та боротьбу радянської влади з УПА.
За спогадами політв’язня, у їх хаті часто переховувались повстанці. Також він переповідав, що у шкільному віці на власні очі бачив, як радянські солдати забили батька його однокласниці та його побратимів з УПА, які переховувались в їх селі.
«Багато подібних картин з дитинства виробили в мені вічний імунітет проти наших ворогів. З радянським режимом і московитами не могло бути в мене ніякої спільної мови», – пояснював Степан Хмара.
У 1950-х працював водієм у Радехові на Львівщині та у Казахстані. А згодом вступив до Львівського державного медичного інституту, де навчався на стоматолога.
У 1964 році направлений працювати стоматологом у селище Гірник Червоноградського району Львівської області. У цей час Хмара активно долучається до дисидентського руху: поширює самвидав, перекладає працю радянського дисидента та правозахисника академіка Андрія Сахарова «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу і прогрес».
Після арешту В’ячеслава Чорновола у 1972 році, замість нього очолив підпільне видання «Український вісник». Саме в 1970-ті Хмара публікує свої важливі статті «Етноцид українців в СРСР» та «Генеральний погром».
У 1980 році заарештований за «антирадянську пропаганду та агітацію» та засуджений до семи років ув'язнення в таборах суворого режиму та п’яти років заслання. Відбував покарання у таборах на Уралі до 1984 року. Провів 306 діб у карцері.
Після звільнення у 1987 році, Степан Хмара активно долучався до політичного життя. У 1990 році став народним депутатом Верховної Ради УРСР. Був одним з тих депутатів, які підтримали студентів під час Революції на граніті у 1990 році.
Після отримання Україною незалежності тричі обирався депутатом у Верховну Раду. Активний учасник Помаранчевої революції та Революції гідності.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким! Це ще одна велика втрата для українського суспільства. Шана і памʼять панові Степанові за його внесок у боротьбу за незалежність України та втілення високих цінностей громадянського обов’язку!
