Напередодні відбулися реколекції, провів їх о. Йосафат Хаймик ЧСВВ. Учасники заходу роздумували над важливими аспектами стосунків із Богом і духовного життя загалом: що означає слухати, чути й розуміти Бога; як навчитися бачити та розпізнавати Його і як свідчити про присутність Господа в щоденному житті.

Храмове свято відзначили архиєрейською Божественною літургією, очолював її о. Йосафат Говера, екзарх Луцького екзархату УГКЦ. Проповідь владика присвятив значенню постаті святого Василія Великого в церковному й суспільному житті. Для кращого розуміння питання він нагадав окремі факти з біографії подвижника.

Василій народився в благородній, глибоко побожній сім’ї й зростав в атмосфері любові. Батьки прищепили йому високі цінності, заохочували до здобуття знань. Василій був вельми здібним: блискуче оволодів ораторським мистецтвом, розбирався у філософії, однак найважливішою для нього була наука віри. Він здобув якісну освіту, багато подорожував святими місцями. Повернувшись додому, роздав свій маєток й віддалився від усього мирського, щоб навчитися жити для Бога. До нього приєднався товариш Григорій, згодом навколо друзів згуртувалися численні учні. У важкий для церкви час, коли виникло єретичне вчення Арія, Василій Великий, уже як єпископ Кесарії Кападокійської, спричинився до обстоювання Божої правди.

Таким чином, підсумував о. Йосафат, святий Василій постає перед нами як людина з міцним фундаментом віри, поступово розбудованим невтомною працею й пошуком Божої правди.

Сьогодні ми стикаємося з численними викликами, із якими годі впоратися без зусиль. Наведені факти з біографії святого Василія засвідчують велику роль сім’ї у формуванні особистості, а також цілеспрямованості й роботи над собою.

Проповідник закликав усіх берегти свої родини та наполегливо плекати в них любов і віру, без яких неможливе справжнє християнське життя. Якщо ж мати глибоку віру, то Господь не покине, підтримає навіть у найважчих трагедіях, дасть сили все знести.

Із владикою Йосафатом співслужили отці: Йоан Школик ЧСВВ, протоігумен провінції Найсвятішого Спасителя; Йосиф Кралька ЧСВВ, провінційний радник, ігумен Дрогобицького монастиря; Павло Федусів ЧСВВ, провінційний радник, ігумен Золочівського монастиря; Сергій Василів, канцлер Луцького екзархату; Анастасій Панькевич ЧСВВ, ігумен Луцького монастиря; Володимир Маланюк ЧСВВ, магістр новиків, ігумен Крехівського монастиря; Єремія Рибаков ЧСВВ, ігумен Червоноградського монастиря; Марко Максимів ЧСВВ, настоятель Володимирського монастиря; Тарас Омельчук, настоятель катедрального собору Різдва Пресвятої Богородиці в Луцьку; Богдан Іващук, парох із Шацька; Єфрем Шикітка ЧСВВ, віцеректор ВІФБС; Іван Родим’юк ЧСВВ, Терентій Цапчук ЧСВВ, Роман Шуп’яний ЧСВВ, Інокентій Меша ЧСВВ та ієродиякон Віталій Павлюк ЧСВВ.

Наприкінці Божественної літургії ігумен монастиря о. Анастасій Панькевич висловив вдячність владиці та всім присутнім.

Нехай Боже благословення супроводжує отців василіян у всіх справах, дає здоров’я й наснаги. І нехай в Україні непорушно встановиться довгоочікуваний справедливий мир.

Інформаційний відділ отців василіян

Фото: о. Августин ЗАПОТОЧНИЙ ЧСВВ

Джерело: Луцький монастир

Святого Василія Великого

Джерело