Майбутній Патріарх мав лише 4 дні, коли його поспіхом охрестили у цій церкві, бо були ризики для життя дитини.

Сьогодні у Львові на храмі святих чудотворців та безсрібників Косми і Дам’яна УГКЦ за участі Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава (Шевчука) відкрили меморіальну таблицю Блаженнішому Любомиру (Гузару).

Від початку земного шляху Блаженнішого супроводжували багато труднощів та випробувань, але з ним також завжди були мудрість, мужність і далекоглядність, щоб їх подолати.

Дякую всім, хто доклався, щоб ця меморіальна таблиця зʼявилася. Це важливе свідчення нашої живої пам’яті про нього.

Дякую Владиці Святославові Шевчуку за те, що він проголосив початок беатифікаційного процесу Патріарха Любомира Гузара. Віримо, що скоро український народ матиме ще одного святого заступника. Віримо, що він уже просить Бога про справедливий мир для нашої держави.

На жаль, я не мав нагоди знати Любомира Гузара особисто. Але мені подарували книгу його спогадів, і я б хотів поділитися ключовим, що мене вразило у ній.

«Я ніколи не сумніваюся, що Бог є моїм татусем. І він мені та всьому нашому народові хоче тільки добра». – Стверджував Патріарх. Я бажаю і нам зараз такої віри.

Він казав, що мало бути добрим, треба робити добро.

Він наголошував, що важливо бути в єдності у своїй вірі, будити інших людей, забирати від них страх.

Треба бачити в людях не нагороди чи посади, а насамперед людей.

Будь ласка, дослухаймося до його настанов. Будьмо чесними, а не почесними. Пропоную відмовитися від персональних нагород, бо їх є кому отримувати на фронті. Творімо добро. Змінюймо суспільство і вірмо, що наш Небесний Татусь з нами. Тоді точно переможемо й збудуємо таку державу, про яку мріяв для України Любомир Гузар.

Найсвітліша памʼять Блаженнішому.