У 67 країнах світу заборонили використання азбесту.

Міністерство екології спільно з міжнародними та національними експертами розробляє правила управління відходами, які містять азбест або забруднені ним.

Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Правила включають:

карту місць, де можуть бути знайдені відходи;

плани їх обробки, перевірки, транспортування, знищення;

механізми контролю та моніторингу з боку органів влади.

Вважається, що близько 70% дахів українських будівель покриті хвилястими азбестоцементними плитами, які містять у собі хризотиловий азбест.

Шкідливі не самі вироби з азбесту, а дрібні уламки та пил, який утворюється при його руйнуванні. Більша частина країн світу відмовилась від використання азбесту.

У 2022 році Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №4142 про громадське здоров’я, який, зокрема, передбачає заборону використання азбесту в будівництві.

Зазначимо, що в Україні поступово оновлюється законодавство у сфері укравління відходами. Зокрема, Міндовкілля створило новий Національний перелік, яким передбачено 20 груп та 895 видів відходів. У переліку як класи відходів, так і термінологія відповідають вимогам ЄС

Класифікатор відрізняється від європейського наявністю категорї “Відходи, що утворилися у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків”.

Серед цих відходів є і ті, які містять азбест, і вони потребують особливого підходу як при демонтажі, так і при захороненні, щоб зменшити їхній вплив на здоров’я людей та навколишнє середовище.

Зараз в Україні азбестовмісні відходи захоронюють на полігонах разом із побутовими відходами, які пересипають шаром ґрунту, щоб уникнути розпилювання дрібних часток. Проте, за європейськими стандартами, для таких відходів повинна існувати окрема процедура знищення на спеціальних полігонах або ділянках, а самі відходи мають транспортуватися лише в упакованому вигляді.

У ЄС існують правила для планового демонтажу, за якими спочатку визначають чи є там матеріали та вироби з азбесту, а потім проводять спеціальну процедуру їхнього видалення.

Управління азбестовмісними відходами від руйнувань потребує спеціальних підходів, що ґрунтуються на європейській практиці. Це включає скринінг та оцінку ризиків, лабораторний аналіз, розробку планів поводження з азбестом, ліквідацію наслідків та верифікацію, а також встановлення системи вимірювання та інтерпретації даних.

Джерело: Екополітика

Джерело