Село Балівка Новосанжарського району Полтавської області розташоване серед вельми красивої природи. Річка Ворскла і ставки, луки, які заливаються навесні водою. Риби тут завжди було повно.

Хати ще донедавна стояли під очеретом та були зовсім немаленькі. На покуті були ікони в рушниках. Чи не в кожній родині жіноцтво вправно вишивало, тому кімнати були прикрашені вишивкою, як на картинці.

Цікавими розповідями поділилися місцеві мешканці Токар Лідія Іванівна (1957 р.н.), Парфененко Олександр Сергійович (1938 р.н.).

Екскурсію провадить Назар Божинський, кандидат наук, доцент Кафедри містобудування та урбаністики Харківського національного університету будівництва та архітектури.

У відео використані світлини садиби в селі Балівка з особистого архіву Назара Божинського.

Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту “Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки” Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.

Інші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.info​

а також: http://malva.tv​

Відеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalva​

На Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv

#Балівка #село #села #хутори #хутір #Новосанжарський_район #Полтавщина #Полтавська_область #НазарБожинський #хата #хати #традиційна_хата #українська_хата #хата_під_очеретом #мазанка #саман, #плетена_хата #хата_з_саману #садиба #зникаючі_та_зниклі_українські_села_та_хутори #ФондХоткевича #УКФ #ЗаПідтримкиУКФ

Джерело