О 7:00, як тільки автобуси не вийшли на маршрути в обласному центрі, прийняв рішення скликати Раду оборони області. Одночасна відмова перевізників (приватного транспорту) виконувати умови договору – це саботаж під час війни. Це не лише нарощує соціальну напругу, а й ставить під сумнів реагування за необхідності евакуації.

Доручив правоохоронним органам розібратися в ситуації: вивчити як безпекову складову, так і економічну, через призму ефективного використання місцевого бюджету та діяльності конкретних підприємств.
Доручив профільному департаменту ОДА розглянути можливість збільшити кількість транспортних одиниць на приміських маршрутах, що курсують і містом. А також актуалізувати перелік перевізників, які готові надавати послугу у міжконкурсний період.

Завдання номер один для всіх – негайно розблокувати транспортну ситуацію.
**
А тепер трохи математики: щодня всі мешканці Чернігова, які користуються і не користуються громадським транспортом, сплачують (бо гроші міського бюджету – це кошти мешканців міста) 4 приватним перевізникам не лише за послуги, а й інвестують в розвиток приватного транспорту, маючи комунальний. Нещодавно тариф на перевезення був знову збільшений і став чи не найбільшим в Україні – 17 грн.
У програму компенсації, яку розробляла сама ж міська рада, закладено 75 млн грн, по кошторису – 6 млн в місяць. А вже було 8 і от – 9…Тенденція насторожує.
До слова, ці ж перевізники сьогодні вийшли на приміські маршрути, що мають за маршрутом кілька зупинок по Чернігову та везуть по місту за ті ж 17 грн. Компенсації такі маршрути не мають. Але ж їдуть, вигідні.

Добре, що таких штучно створених проблем не було в березні 2022 року. Погано – війна ж не закінчилася.