Навіщо Москва хитає Київ із «нелегітимністю президента»

У російському інформаційному полі триває спецоперація зі зміщення президента України Володимира Зеленського з посади. Путін із Лукашенко висловилися в тому дусі, що його легітимність завершується. Навіть, Медведчук вставив свої п’ять копійок: «Зеленський із 21 травня узурпатор».

«У редакції виникли суперечки, як тепер титрувати Зеленського: колишній президент України, нелегітимний президент, самопроголошений чи ще якимсь чином», – кепкує Маргарита Симоньян і пропонує називати його «прострочений».

НАСПРАВДІ, російська спецоперація «Зеленський-узурпатор» переслідує три мети. Перша: вбити в голови росіян, що в України вже немає й законного президента, тому потрібно дотиснути та встановити в ній порядок. Друга: вказати США та Заходу, що не зрозуміло, з ким підписувати «мирний договір». Бо, мовляв, немає гарантії, що його не скасує інша влада. Третя: українцям насаджують думку, що Зеленський ось вже як тиждень «зловживає владою». Для цього використовують (або вигадують) будь-які приводи. Від посилення мобілізації (в рамках наративу «війни до останнього українця на догоду Заходу») до нібито «небажання київського режиму витягувати своїх військових із російського полону».

Саме тому і з’являються «списки Симоньян і Москалькової». Саме тому паралельно клепаються відео про відправку на війну українців цілими сім’ями та одночасно – про «масову здачу в полон бійців ЗСУ». Завдання  – переконати громадян України, що Зеленський уже навіть за посадою не відстоює їхні інтереси.

Розхитати харківський фронт не вдається, тому Москва хитає «київський». Виходить погано. Власне як і все, що роблять такі дійсно «прострочені президенти» та реальні узурпатори як Лукашенко і Путін.

Проти режиму Путіна запроваджено новий санкційний режим

Ще 10 квітня верховний представник ЄС із закордонної політики і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що країни Євросоюзу обговорюють «новий окремий режим санкцій щодо Росії», і висловив сподівання, що його буде затверджено до виборів Європарламенту, які відбудуться 6-9 червня.

І ось 27 травня Рада ЄС у закордонних справах запровадила новий санкційний режим за порушення прав людини в Росії. Ініціаторами виступили країни Балтії, Польща, Чехія, Румунія, Фінляндія та Швеція.

На їхню думку, існують вагомі підстави для запровадження режиму санкцій щодо РФ за аналогією з тими, що введені проти панівних режимів таких країн як Білорусь, Іран, Венесуела та КНДР.

НАСПРАВДІ, це окремий санкційний режим щодо РФ, який має дати правову основу для подальшого покарання відповідальних за погіршення становища всередині РФ.

Наприклад, пропонується запроваджувати обмежувальні заходи проти представників «репресивного державного апарату Росії, включно з тими, хто причетний до політично вмотивованих судових рішень щодо представників громадянського суспільства і демократичної опозиції та їхнього подальшого затримання, наприклад, відповідальних осіб у судовій системі (прокурори, суди, пенітенціарні установи)».

Чи виграє РФ дезінформаційну війну у ЄС і США

Ще два роки тому експерти, які відстежують російську дезінформацію, помітили її інтернет-спецоперацію, яка отримала назву Doppelganger («Двійник»). Вона клонувала сайти відомих ЗМІ, розміщувала їхні копії під аналогічними доменними іменами і наповнювала пропагандою.

Як пише 27 травня The Washington Post, найдивніше те, що, принаймні, через 2 роки після виявлення Doppelganger, фальшиві сайти НАСПРАВДІ, продовжують з’являтися, незважаючи на всі зусилля щодо їхнього закриття. Ця живучість відображає, з одного боку, масштаб російського втручання, з іншого – практичну неможливість його відстежити, не кажучи вже про те, щоб зупинити.

Саме соцмережі зробили поширення дезінформації та пропаганди практично безкоштовним. Тепер генеративний штучний інтелект знизив витрати на їхнє виробництво. «Мотивація зрозуміла, адже немає реального страху бути спійманим. Чи ми можемо відповісти, знову вводити санкції? Це вже сталося», – зауважує Брет Шафер, експерт із російської дезінформації в Німецькому фонді Маршалла (США).

Майбутні вибори до Європарламенту, як припускають експерти, не нададуть залізних доказів того, що російські інтриги схилили голоси проти основних партій або посилили ті, які симпатизують Москві та виступають проти подальшої підтримки України з боку Заходу. Опитування вже пророкують, що відповідні блоки, особливо праві популісти (наприклад партія Ле Пен значно випереджає партію Макрона у Франції. Ред.), досягнуть успіху на виборах. При цьому важко або взагалі неможливо буде сказати, наскільки велика в цьому роль Москви.

Але європейські вибори (які стануть пробним каменем перед американськими), вже підіймають тривожні прапорці. Проблема в тому, що уряди та громадські групи, які відстежують дезінформацію, багато в чому залежать від технологічних гігантів, (особливо від X, Meta та Instagram), щоб виявити слід Москви. Попри новий закон ЄС, покликаний забезпечити прозорість і відповідальність цих гігантів, поки що урядові агенції та групи громадянського суспільства не отримують усіх даних для оцінки російської дезінформації.

У квітні в ЄС почалося розслідування щодо Facebook та Instagram (на додачу до того, яке вже триває щодо X) через підозри, що вони не виконують своїх зобов’язань зі стримування метастазів російської брехні та маніпуляцій. Як X, так і Meta звужують доступ до роботи групам, чия пильність є ключем до відстеження масштабів та форм махінацій Москви. 

Торік X почала стягувати понад $40 000 на місяць за доступ до даних про акаунти та повідомлення (які до приходу Маска були безкоштовними). Але така сума не по кишені більшості дослідників. Meta також оголосила про закриття власного інструменту відстеження даних (відомого як CrowdTangle), який надавав аналітикам відповідні відомості.

Александер Алафіліпп, виконавчий директор EU DisinfoLab, заявив, що стійкість і завзятість Doppelganger навіть після викриття – тривожний знак. Питання, за його словами, полягає не в тому, чи виграє РФ дезінформаційну війну у ЄС, а в тому, чи впорається демократія із завданням притягнення причетних до відповідальності. Якщо в Європі відповідь буде негативною (а це стає дедалі імовірнішим), то в інших країнах картина буде виглядати ще більш похмурою. Особливо, до речі, в США, де гарантії Першої поправки роблять відстеження російських маніпуляцій на виборах президента ще більш важким.

Як змінювалась талібанська риторика Кремля

27 травня МЗС та Мін’юст РФ офіційно запропонували виключити «Талібан» зі списку терористичних і заборонених організацій. Лавров пояснив: «Таліби є реальною владою в Афганістані, ця країна нам небайдужа, це просто усвідомлення реальності».

НАСПРАВДІ, все до цього йшло. Починаючи із запрошення на Петербурзький економічний форум і завершуючи російськими інвестиціями в «Талібан». Цікаво подивитися, як змінилась путінська риторика з початку 2000-х. Видання «Агентство» нагадує це його цитатами:

▪️26 жовтня 2000 року: «Світовий центр тероризму та незаконного обігу наркотиків, по суті, перемістився до Афганістану, де  талібами створено небезпечний плацдарм для транскордонної експансії нестабільності».

▪️18 червня 2001 року: «Таліби знищили тисячолітні витвори мистецтва, відомі статуї (Йдеться про  гігантські статуї Будди в Баміанській долині. Ред.). Це жахливо! Це катастрофа! Ми ж усі зрозуміли, з ким маємо справу. Ні, цілковита тиша. Те, що там бази підготовки терористів, які діють не лише проти нас, а й проти вас, це ж відомо, це факт».

▪️15 січня 2002 року: «В Афганістані діє всесвітньо відома злочинна організація «Аль-Каїда», а її прикриває злочинний режим – точніше, прикривав – Талібан».

▪️У вересні 2021 року Путін вже воліє подумати про те, що «чим швидше «Талібан» увійде до сім’ї цивілізованих народів, тим легше буде  з ним контактувати».

▪️У жовтні 2021 року він вже пропонує «дочекатися, як змінюватиметься ситуація і залежно від цього ми солідарно прийматимемо рішення про виключення талібів із терористичного списку».

Звісно, жодної солідарності не вийшло. Рада Безпеки ООН (яка у 2003-му визнала «Талібан» терористичною організацією), свого рішення не переглянула. Останній великий теракт «Талібану» датований січнем 2018-го. Тоді його бойовики напали на кабульський готель «Інтерконтиненталь», внаслідок чого загинуло близько півсотні людей.

Про те, що до офіційного проголошення дружби з талібами в Москві готувались, говорить те, що телеканал «Россия 1» з березня по травень випустив серію репортажів про те, «как похорошел Кабул при талибах». Останній з них вийшов якраз 26 лютого. А 27-го з’явилась і офіційна пропозиція дружби з терористами.

А як саме було наведено лад талібами в Афганістані відомо: відрубанням рук «для забезпечення безпеки», забороною музики, публічними покараннями (включно з побиттям камінням), забороною жінкам вчитись в навчальних закладах й т.д. 

Для Путіна, як бачимо, цей режим не має жодних проблем з «легітимністю». Проте, у росіян – явні проблеми. І, здається, безстрокові. Але вони їх заслуговують: проміняти Україну і Захід на Талібан, – це треба вміти. 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело