Папа Франциск прийняв у «Домі святої Марти» сенегальця і ґамбійця, авторів книг, в яких вони розповідають про одіссею, яку вони пережили в пошуках нової землі. Їх супроводжував, серед інших, о. Маттіа Феррарі, капелан організації «Mediterranea Saving Humans».

 

Така зустріч відбувається вже не вперше, і в дуже схожий спосіб. І кожного разу повторюється «великий момент благодаті». Такими словами о. Маттіа Феррарі, капелан організації «Mediterranea Saving Humans», розповідає про те, що він пережив незадовго до цього в «Домі святої Марти» у Ватикані, де він 2 липня 2024 р. знову супроводжував групу мігрантів, які прагнули познайомитися з Франциском, з Папою, якого вони вважають «батьком», бо саме так вони його сприймають, запевняє о. Маттіа. Для усіх без виключення в їхньому становищі, чи то католиків, чи то мусульман, він є «пастирем усіх».

Досвід, викладений на сторінках книг

Цього разу головними дійовими особами зустрічі стали двоє юнаків: Ібрагім Ло, який прибув із Сенегалу і пройшов через лівійський маршрут, та Ебрімам Куяте, родом з Ґамбії, з такою ж драматичною траєкторією подорожі. Обидва написали книги. Ібрагім одну з назвою «Хліб і вода. З Сенегалу до Італії через Лівію», і другу – «Мій голос. Від берегів Африки до вулиць Європи». Ще одна історія зі схожим характером, цього разу авторства Ебрімама, має промовисту назву «Я і мої босі ноги». Вони прийшли, щоб подарувати ці книги Святішому Отцеві. Разом з ними та отцем Феррарі на зустрічі з Папою, серед інших, були Стефано Крочі, директор «Мігрантес-Карпі» і Лука Казаріні, засновник і керівник місії «Mediterranea Saving Humans», що також є спеціальним запрошеним Синоду Єпископів про синодальність.

Між «пеклом» і надією

Папа Франциск, за словами о. Маттіа, зацікавлено вислухав їхні історії, «подякував їм за те, що вони роблять і чим живуть, та заохотив їх не зупинятися на досягнутому». Разом з молодими людьми з Сенегалу та Ґамбії був Пато, який вже зустрічався з Папою в листопаді 2023 року. Він – чоловік Фаті та батько Марі, матері та дитини, які померли від спраги в пустелі минулого року, увічнені як пересторога для наших сумлінь, в їхніх останніх і зворушливих обіймах, фото яких облетіло ввесь світ.

Історії про пекло, але також і про надію, які всі вони хотіли вручити в руки Папи Франциска. Те, що вони пережили, включаючи прийняття, яке отримали ці молоді люди, як зазначив о. Маттіа, показує, наскільки правдивим є «досвід, який ми отримуємо на морі і на суші, що коли ми рятуємо або приймаємо вбогих, мігрантів, то це вони рятують нас». І що «в любові, в братерстві, в якому ми живемо з бідними, з мігрантами, ми насправді переживаємо спасіння».

Джерело: Vatican News

Джерело