Як, отже, твоє око ясне, все тіло твоє буде світле.

Мт 6,22–33

Головна думка цього Євангелія – це духовне світло та життєві потреби. Значення цієї науки краще зрозуміємо, якщо поєднаємо її з покликанням перших апостолів, яке читали минулої неділі. Коли Ісус кличе когось іти за Ним, то запрошує до іншого способу життя, ніж у світі, нового порядку цінностей та правильних пріоритетів у житті, наповняє людину духовним світлом віри. Світло Його правди допомагає пізнати правдиві цінності: Бога та Його любов. Також вибрати правильну дорогу життя та здобування цінностей: що важливіше – Бог чи світ, душа чи тіло, дочасність чи вічність? Христова правда подає нам теж правильне розуміння гідності людини в Божих очах.

Кожен із нас є іншою особою. Всі ми сприймаємо обставини життя дуже суб’єктивно. Наприклад, якщо кілька художників будуть малювати одну й ту ж церкву, то кожен із них зобразить її в інший спосіб. Якщо попросити трьох осіб, котрі були учасниками однієї події, розповісти про неї, кожен із них подасть її в інакший спосіб.

Говорячи про тілесний зір, Христос нагадує нам, що ми здебільшого сприймаємо дійсність через очі. Хто має здоровий зір, той бачить і сприймає речі такими, якими вони є, без жодного викривлення. Подібно є з духовним зором віри. Наскільки маємо тверду віру, стаємо вільніші від гріхів, настільки можемо бачити все довкола нас більш об’єктивно – правдиво. Однак коли наша віра слабка, ми забруднені гріхами, то все довкола бачимо у викривленому вигляді: людей, події, обставини, речі, сенс та мету життя.

Чим більше змінюємося під впливом Божої правди та Христової науки, стаємо ближчими до Бога, то все краще бачимо в Ісусі та вміємо по-Божому, правильно діяти, оцінювати! З допомогою науки Ісуса пізнаємо справжні цінності, сенс і мету життя. Краще розуміємо себе та людей, події й обставини, що в житті немає нічого випадкового, але всім керує Господь і чинить усе для нашого добра, знаходимо відповіді на різні питання. Виразно бачимо любов, присутність і поміч Ісуса.

Кожен, хто прийняв Тайну Хрищення, цим засвідчив, що почув у душі запрошення Ісуса будувати своє життя й щастя разом із Ним.

Щоб виконати це бажання, необхідно пізнати та прийняти Божий спосіб розуміння цінностей, погляду на людину, на життя, його сенс та мету, який подає нам Христос у Євангелії, наповнитися духовним світлом віри. Коли в житті йдемо за Господом дорогою Божих заповідей і Його науки, то дозволяємо Ісусові створити в душі та житті Божий порядок наших думок, бажань, почуттів і вчинків, який запевняє нам добро людське й духовне, земне та вічне.

Одного разу батько привів свого сина в ліс, зав'язав йому очі і залишив на ніч одного! Хлопчик повинен був просидіти всю ніч один, не знімаючи пов'язки, поки не відчує перші промені сонця. Коли ніч закінчиться, тоді він стане справжнім чоловіком!

Хлопчик був дуже наляканий цілу ніч. Навколо було багато різних, незнайомих звуків. Можливо недалеко ходили дикі звірі. Шумів вітер і було дуже страшно, але хлопчик не знімав пов'язку, адже тільки так він міг стати чоловіком! Коли зійшло сонце і він зняв пов'язку, перше, що побачив – біля нього був його батько! Батько непомітно всю ніч сидів поруч із сином і оберігав його від усіх небезпек!

Якщо ми не бачимо Бога, це не означає, що Він не існує. Ми не самотні! Де б ми не були, Бог сидить поруч з нами!

Апостоли, почувши слова Христа ,,Ідіть за мною”, проявили відвагу й пішли за Ним і знайшли для себе справжнє щастя. Коли будемо часто читати Євангеліє, глибше пізнавати Христову науку й Божу правду, мати тверду віру та більш радикально жити нею, тоді наше життя наповниться світлом Божої правди та любові, допомоги й опіки, всякого добра, відчуттям правдивого щастя з Ісусом. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Джерело