Несанкціоноване знесення садиби Зеленських вважаю цинічною провокацією. Особливо за кілька днів після того, як до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА надійшов пакет доопрацьованої облікової документації щодо присвоєння будівлі на вул. Олександра Кониського, 22 статусу пам’ятки. Зроблено це було на підтримку петиції щодо збереження старовинної будівлі.

Активісти приходять під будівлю мерії. Мовляв, «Кличко зніс памʼятку». Але чому обурені демонстранти не йдуть і не ставлять питань парламенту, який вже понад 5 років так і не ухвалив поданий містом законопроект, щоб столиця мала важелі впливу на недобросовісних власників старовинних будівель? Чому не звертаються до уряду, від якого місто вже стільки років вимагає повернути у власність громади будинок Сікорського, який перебуває на балансі Міноборони. Столиця стільки звернень зробила, щоб повернути в місто будівлю, яка руйнується, відреставрувати її та створити музей відомого авіаконструктора. Той же Кабмін заблокував передачу громаді Гостинного двора, який місто разом з активістами повернуло з приватної власності в державну. А памʼятка теж стоїть без реконструкції і руйнується. 

За останні роки місто направило до Мінкульту десятки звернень про те, щоб занести понад півтори тисячі пам’яток та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. А внесло міністерство тільки близько сотні. 

Окрема теж тема — реагування правоохоронних органів на випадки руйнувань забудовниками старовинних будівель.

Коли відбувається в усьому боротьба і часто життєзабезпечення міста доводиться підтримувати не завдяки, а попри все, відбуваються руйнівні процеси. Руйнівні не тільки для будівель….