У печері Юдейської пустелі виявили стародавню тканину, пофарбовану в червоний колір за допомогою комах. Дорогоцінну багряну нитку використовували у священницькому та царському одязі, у Скинії та у шатах заможних людей.   Тканина, виготовлена з льону та пофарбованої в червоний колір вовни, була датована середньою бронзовою добою, зокрема між 1954 та 1767 роками до нашої ери. Цю знахідку робить унікальною використання червоного барвника, отриманого з комахи ряду напівтвердокрилих Kermes vermilio, рідкісного та дорогоцінного джерела кольору в давнину.   Про це розповідає просвітницький проєкт Біблійна археологія з посиланням на רשות העתיקות — Управління старожитностей Ізраїлю.   Згідно з новим спільним дослідженням Управління старожитностей Ізраїлю, Бар-Іланського університету та Єврейського університету в Єрусалимі, колір рідкісного 3800-річного текстилю був отриманий від комах кермеса — дубового, або кермесового, червеця, якого дослідники ототожнюють з біблійним tola’at hashani (червоний черв’як). Тканину було знайдено у рамках великого проекту з виявлення барвників в археологічному текстилі, який очолювали доктор Наама Сукенік з Управління старожитностей Ізраїлю, професор Зохар Амар і професор Давид Ілуз з Бар-Іланського університету, а також за підтримки Ізраїльського наукового фонду. Результати дослідження були опубліковані цього тижня в Journal of Archaeological Science: Reports. (Early evidence of an archaeological dyed textile using scale-insects: The Cave of Skulls, Israel. Naama Sukenik, Uri Davidovich, Zohar Amar, Said Abu-Ghos, Yonah Maor, Roi Porat, Amir Ganor, Eitan Klein, David Iluz. Journal of Archaeological Science: Reports, Volume 57, September 2024, 104673. Джерело: https://www.sciencedirect.com/…/abs/pii/S2352409X24003018).   Два фрагменти рідкісної тканини розміром 1,4 на 1,8 см та 0,8 на 1 см були виявлені у 2016 році в Печері черепів під час розкопок, проведених Ізраїльським управлінням старожитностей та Єврейським університетом у рамках широкомасштабного проекту, спрямованого на збереження знахідок спадщини в печер Юдейської пустелі від крадіжки старожитностей. Під час розкопок під керівництвом доктора Ейтана Кляйна, доктора Урі Давідовіча, Роя Пората та Аміра Ганора було виявлено крихітний червоний шматочок тканини, який разом із десятками інших текстильних виробів, знайдених у печері, відправили на подальше дослідження.   Увагу дослідників привернув колір тканини, незважаючи на її невеликий розмір. Використовуючи аналітичне обладнання, вони визначили походження барвника, виявивши, що комахи дубового червеця виробили червоний барвник, який використовувався для забарвлення вовняних ниток піткання, тоді як нитки основи, виготовлені з льону, залишалися незабарвленими. Текстиль було датовано добою середньої бронзи (1767-1954 рр. до н. е.) за допомогою аналізу вуглецю-14.   «У стародавні часи барвник виробляли з самки кермесу, яка живе на кермесовому дубі (Quercus coccifera), — пояснює доктор Наама Сукенік, куратор колекції органічних матеріалів Ізраїльського управління старожитностей. — Збір цих кермесів проводився в дуже короткий проміжок часу — один місяць у році, влітку, після того, як самка відклала яйця, але до того, як вони вилупилися, — коли кількість барвника була найбільшою. Короткий період, протягом якого можна було зібрати кермеса, труднощі з його пошуком через малий розмір (3–8 мм) та маскувальні кольори, які ускладнюють їх визначення, а також невелика кількість барвника, який можна виробляти з них — і з іншого боку, красивий червоний відтінок, який можна виробляти з них для фарбування текстилю, зробив їх використання дуже престижним».   Червоний барвник із кермесу згадується в стародавніх торгових документах, наприклад у клинописних табличках із Месопотамії, датованих 1425 роком до нашої ери. «У Біблії барвник, видобутий з дубової щитівки, називається червоним черв’яком, — говорить професор Зохар Амар. — Термін «черв’як» у стародавні часи був загальним терміном для різних комах та стадій їхнього розвитку. Біблійні асоціації цього кольору з живою істотою демонструють вражаючі зоологічні знання, враховуючи, що у самок лускокрилих немає ніг і крил, а деякі грецькі та римські натуралісти приймали їх за різні види лускокрилих. Комахи використовувалися для виробництва червоного барвника, а в Південній Америці для фарбування текстилю використовується ще один вид щитівок, які мешкають на деяких видах кактусів».   Цей колір згадується в Біблії 25 разів, часто поряд з синім (техелет) і фіолетовим (арґаман), які в стародавньому світі вважаються найціннішими і престижними кольорами. Він згадується в контексті розкішного одягу, у тканинах Скинії та в інших контекстах. В українському перекладі цей колір передається як багряниця, червень, кармазин, пурпур.   Зокрема, ми бачимо цей колір в таких текстах:   “Він наповнив їх мудрістю серця, щоб робили вони всяку роботу обрібника, і мистця, і гаптівника в блакиті, і в пурпурі, і в червені, і в віссоні, і ткача, що роблять усяку роботу й задумують мистецькі речі” (Вихід 35:35).   “Священик накаже, і візьме для очищуваного двох живих чистих птахів, і кедрового дерева, і червону нитку, та ісопу” (Левит 14:4).   “Дочки Ізраїлеві, за Саулом заплачте, що вас зодягав у багряницю з прикрасами, що оздоблював золотом вашу одежу!” (2 Самуїла 1:24).   “Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!” (Ісаї 1:18).   “Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього” (Івана 19:2).   За словами доктора Сукенік, «виявлення барвника в стародавньому текстилі було досягнуто за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ), пристрою, який зазвичай використовується в біологічних і хімічних лабораторіях для розділення та ідентифікації речовин у невеликих кількостях, і він також служить археології. Цей передовий аналітичний метод дозволив визначити походження барвника аж до точного виду лускокрилих. Таким чином, ми можемо з високою ймовірністю визначити, що в давні часи тканину фарбували за допомогою виду Kermes vermilio, який виробляє кермезинову кислоту, яка надає виразний червоний відтінок».   За словами професора Давида Ілуза з Бар-Іланського Університету, «хоча було виявлено, що в Ізраїлі є місцевий вид лускокрилих, що живе на палестинському дубі (Quercus calliprinos), здатний давати червоно-оранжевий колір, аналітичні результати вказують на те, що в даному випадку видом лускокрилих є Kermes vermilio, який мешкає на кермесовому дубі (Quercus coccifera) в регіоні, що включає Іспанію, Францію та інші області, але він не був знайдений у землі Ізраїлю».   «Незважаючи на велику кількість письмових історичних свідчень про широке використання фарбування лускокрилими комахами в стародавні часи, до сьогодні в усьому світі було знайдено дуже мало текстильних виробів, пофарбованих комахами кермес у часи, що передували римському періоду.   «Наскільки відомо вченим, червона тканина з Печери черепів у Юдейській пустелі є найдавнішим зразком вовняної тканини, пофарбованої кермесом. Хоча важко зрозуміти, як цей текстиль потрапив у цю пустельну печеру, це вагомий доказ давніх знань у фарбуванні вовняних волокон за допомогою лускокрилих комах для досягнення червоного кольору ще в середню бронзову добу — приблизно 3800 років тому», — говорить Доктор Урі Давидович, керівник розкопок у Печері черепів.   «Ця важлива знахідка доповнює лакуну між письмовими джерелами та археологічними відкриттями, надаючи докази того, що стародавня промисловість фарбування текстилю була — уже на цьому етапі — достатньо сформованою для фарбування з використанням тварин, — додає доктор Сукенік. — Рідкісний текстиль є свідченням широких міжнародних комерційних мереж, які вже функціонують у цей час, і вказує на присутність елітарного суспільства».   Олександра Обревко

Джерело