Джордж Вайґель: війна України за виживання нації в умовах російської агресії – яскравий приклад справедливої війни
Джордж Вайґель закликає повернутися до теорії справедливої війни, бо полишати її дуже небезпечно
Мислення в категоріях справедливої війни тепер замінене “функціональним пацифізмом”, вважає Джордж Вайґель. Це богословська нісенітниця – і небезпечна нісенітниця.
На шпальтах The Denver Catholic він зазначив, що це можна побачити у багатьох церковних лідерів. Тут не йдеться про класичний пацифізм, який стверджує, що війна сама по собі є злом і тому не можна брати участь у військовій боротьбі, бо це би суперечило Євангелію; йдеться радше про форму церковного вокізму. Церква зробила ряд поступок політичній лівиці, і це призвело до того, що церковні лідери втратили здатність вести серйозний діалог із особами, які приймають політичні рішення, щодо таких питань, як війна та мир. Про це пише pch24.pl.
Сьогодні деколи стверджують, що взагалі не існує чого такого, як справедлива війна. Такого типу гасла виголошує навіть Папа Франциск. Але таке твердження, вважає Джордж Вайґель, – богословська нісенітниця, при чому небезпечна нісенітниця.
Теорія справедливої війни ґрунтується на природному праві, а природний моральний закон незмінно істинний – ні політичні обставини, ні технологічний розвиток не можуть його змінити. Це правда, що підтекст істин морального природного закону з часом змінюватиметься, але не більше.
“Яскравим прикладом справедливої війни є війна України за виживання нації в умовах російської агресії. Війна Росії, у свою чергу, несправедлива як з точки зору намірів, так і за способом її ведення”, – написав оглядач.
Мислення в категоріях справедливої війни починається з відповідальності політичної влади за безпеку тих, хто їй підвладний. Справедлива війна — це таке застосування військової сили, яке спрямоване на захист загального блага, а загальне благо – це одна з цілей політики, нагадав Вайґель. Саме теорія справедливої війни забезпечує платформу, на якій етики, релігійні, дипломатичні та політичні лідери можуть спільно розмірковувати про забезпечення миру.
Можна сказати, вважає Вайґель, що окрім класичного підходу до теорії справедливої війни, який говорить про jus ad bellum (право на оголошення війни) та jus in bello (спосіб ведення війни), необхідно було б також випрацювати jus ad pacem – закон і роздуми про відновлення чи розбудову миру.