Екологи назвали 8 способів адаптувати українські міста до зміни клімату
Як основних рятівників вони назвали рослини.
Фахівці ГО “Екодія” розповіли про 8 можливостей для містян зменшити вплив літньої спеки.
Свої рекомендації вони розмістили на сторінці ГО у Facebook.
- Озеленити стіну або фасад
Фахівці запевняють, що температура озелененої стіни на 4,67°C нижче, ніж голої. До того ж рослини покращують якість повітря, оскільки затримують леткі органічні сполуки, пил, інші мікрочастинки та виділяють кисень. Це може бути ідеальний варіант для районів, де з якихось причин неможливо висадити багато дерев. Для озеленення будівель екологи рекомендують висаджувати дикий виноград Вічі, тому що він не руйнуватиме стіни.
- Засіяти газон із лучного різнотрав’я
Спеціалісти розповідають, що воно дешевше в догляді ніж звичайний газон, оскільки потребує лише 1-2 скошування за весь період цвітіння. Газон із лучного різнотрав’я запасає удвічі більше води завдяки більш розвиненій кореневій системі. Тому турбуватися про його полив можна буде нечасто. Густа висока зелень поглине сонячне тепло та утримає пил.
У ГО “Екодія” розповіли, що у Києві та інших містах є експериментальні ділянки з різнотрав’ям на узбіччях магістралей та серед житлових масивів.
- Влаштувати живопліт-огорожу
Це щільна вузька смуга кущів або дерев, що слугують парканом. До переваг такої огорожі спеціалісти віднесли відсутність необхідності підрізання та додаткового догляду, а також дешевизну. Вони розповіли, що жива огорожа із невибагливого та холодостійкого терену обійдеться дешевше, ніж звичайний металевий чи бетонний паркан.
Екологи запевняють, що щільні живоплоти ефективно очищують повітря в умовах щільної забудови, утримують пил та шум від автострад, слугують прихистком для комах і пташок.
- Укласти водопроникні поверхні
Це різновид покриття, що дозволяє дощовій воді або талому снігу швидко й ефективно просочуватися в ґрунт. Вони мають такі переваги перед звичними міськими поверхнями:
- Облаштувати дощові садки й канави
Це композиції з вологолюбних і витривалих до спеки багаторічних рослин, що завдяки дренажній системі збирають, затримують та повертають дощову воду до екосистеми. Більшу частину року вони слугують своєрідними заглибленими клумбами, які виконують основну функцію в період інтенсивних опадів.
Фахівці стверджують, що дощові садки та канави здатні поглинати та фільтрувати до 90% води, яка потрапляє на їхню поверхню, і назвали їх дієвим інструментом боротьби з локальним затопленням.
- Організувати дощові парки
Це заглиблені частини парків, скверів, площ, майданів, які у звичний час слугують громадськими просторами, а в період інтенсивних опадів виконують роль тимчасового басейну для накопичення дощової води.
Це рішення екологи пропонують для міст із щільною забудовою й опадами значної інтенсивності. Вони розповідають, що дощові парки допомагають запобігати локальним затопленням, накопичуючи тисячі кубічних метрів води, та сприяють її раціональному використанню.
- Озеленити дахи, зупинки і меблі
Фахівці звернули увагу містян на те, що озеленення може бути не лише на відкритому ґрунті, а й у будь-яких місцях. Вони констатували, що сади на даху вже не новина, та все ще не дуже поширена практика. В “Екодії” впевнені, що оскільки у Києві вже встановлюють вуличні меблі з озелененням, скоро побачимо і зелені зупинки.
“Рослини в місті приносять прохолоду, утримують надмірне тепло і воду, очищують повітря і просто тішать око. Такі рішення компенсують брак зелених насаджень і допоможуть адаптувати міста до зміни клімату”, – кажуть активісти.
- Сконструювати зелені перголи
Це обплетені в’юнкими рослинами конструкції, що складаються з повторюваних секцій, з’єднаних між собою поперечними брусами. Завдяки сплетінню елементів каркас перголи з рослинами створює додатковий затінок. Фахівці рекомендують встановлювати їх у межах просторів, вразливих до високих температур. Вони впевнені, що творчий підхід до проєктування та побудови пергол може поліпшити сприйняття міста та зробити їх туристичними магнітами.
Джерело: Екополітика