27 липня, з нагоди храмового празника і третьої річниці заснування храму, Преосвященний владика Василій Івасюк, правлячий єпископ Коломийської єпархії УГКЦ, очолив Архиєрейську Божественну Літургію в церкві Святого Пантелеймона, яка є дочірньою Катедральному собору.

Під час Святої Літургії разом з Архиєреєм співслужили: о. Володимир Білослудцев, протопресвітер Коломийський і настоятель храму, о. Володимир Гуменюк, о. д. Андрій Танасійчук, о. Володимир Касіян, о. Роман Малярчук, о. ліц. Роман Бойчук, о. В’ячеслав Ляшенко, а також диякони: Микола Врубель та Роман Депутат.

У своїй проповіді владика торкнувся філософсько-богословських проблем: сенсу мети людської особи та сутності християнської віри. 

«Мета нашого життя – це спасіння душі. Господь відкриває нам різні благословенні шляхи. Вони часто йдуть через терня спокус і страждань та цим лякають людей і тому вони, маючи ще слабку віру, вибирають легший шлях. 

Кожна людина сама несе свій хрест аж до самої смерті. На цій життєвій дорозі Господь дав нам за взірець величезну кількість святих, які задля спасіння своєї душі терпіли набагато більші муки. Дивлячись на їхню віру і праведне життя треба наслідувати їхній подвиг і жити праведно» – впевнено підкреслив владика Василій.

Єпископ ще розповів про життя святого великомученика й цілителя Пантелеймона, в честь якого названий храм:

«Лікар Пантелеймон зціляв хворих і молитвою в імʼя Ісуса Христа повертав здоровʼя всеціло. Одного разу до Пантелеймона привели сліпого, якого ніхто не міг вилікувати. Він сказав сліпому: “Світло твоїм очам поверне Отець світла, істинний Бог. В імʼя Господа мого Ісуса Христа, який просвічує сліпих, стань зрячим!”. Після цього сліпий прозрів.  

Чутки про чудесні зцілення дійшли до імператора. Звелівши привести святого, він почав вмовляти Пантелеймона відмовитися від Ісуса і принести жертву темним силам ворожбитів. Пантелеймон відмовився і за це правитель віддав його на страшні муки. 

Святий великомученик Пантелеймон за свою віру і терпіння отримав Царство Боже. Звичайно, що Господь не вимагає від нас йти на муки. Не такого терпіння вимагає від нас і свята віра. Вона потребує від нас терпеливісті, як доброго і щирого подвигу, який ми проходили б, не нарікаючи на Бога, з постійною досконалою відданістю волі Божій, яка водночас, і карає, і милує нас». 

Про людську проблему терпіння Архиєрей висловився так: 

«Терпіння – це високий подвиг і найкращі ліки проти будь-яких скорбот. Мученики – це мужі терпіння. Терпіння ніколи не є легке і тільки сила Ісуса Христа уможливлює перемогу над терпінням. Святий Іван Золотоустий навчає, що коли людина навчилася дякувати Богові за свої хвороби, то вона є не далека від святости».

Після Божественної Літургії Преосвященний владика Василій висловив вдячність о. Володимиру за активну душпастирську діяльність. Сам парох зізнався, що радий служити для потреб і добра вірних.

«Не забуваймо, що зараз йде війна не тільки фізична, але й духовна. Ми повинні вірити і продовжувати молимося за добре майбутнє українського народу. Щиро дякую всім священникам, які сьогодні спільно молилися разом з нами» – зазначив о. Володимир.

Ще кілька зичливих слів, на адресу настоятеля, сказав о. Володимир Касіян. Побажавши сил натхнення та Божого благословення у священничому служінні.

Після цього єпископ привітав отця-доктора Андрія Танасійчука, настоятеля церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії, який 26 липня святкував свій день народження.

У кінці Архиєрей уділив вірянам своє благословення через мирування, а священники відслужили Чин малого освячення води.

 

Пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ

 

Джерело