Протягом останніх тижнів мав низку розмов з Премʼєр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Всі вони були в дусі нашої спільної політики нового прагматизму й усі — про енергетичну безпеку наших країн.

Що важливо розуміти.

Перше. Україна наполягала і продовжує наполягати на необхідності максимальної відмови від російської нафти. Бо росія і енергетична безпека — не сумісні речі. Всі країни це розуміють і більшість діє. ЄС дозволив Словаччині та ще низці країн використовувати російську нафту за умови, що країни будуть активно розбудовувати альтернативні канали постачання. Більшість — розбудовує.

Друге. Україна залишається надійним транзитером для всіх країн, які цінують свободу та верховенство права. Ми беззаперечно виконуємо Угоду про асоціацію з ЄС. Так буде і надалі.

Третє. Санкції, запроваджені РНБО України, не становлять загрози для енергетичної безпеки Словаччини та Європи загалом, саме тому їх скасування не є предметом обговорення. Відтак маємо повне розуміння Брюсселя в цьому питанні.

Четверте. Словаччина — наш надійний партнер, від якого ми не очікуємо шантажу або погроз. Бо погрожувати Україні, яка захищається від агресора, заради того, щоб держава-терорист продовжувала заробляти свої криваві надприбутки — це сумнівний шлях.

П’яте. Ще раз. Санкції, запроваджені Україною, не є загрозою для енергетичної безпеки Словаччини. Загрозою є росія, її гібридна енергетична війна проти словацького народу, її шантаж та політичні ультиматуми.

Шосте. Домовилися про чергову міжурядову зустріч у жовтні, де продовжимо наш конструктивний, прагматичний діалог.

Дякую моєму колезі, пану Фіцо, за важливі конструктивні розмови. Впевнений, ми знайдемо взаємовигідні рішення для України, для Словаччини, для Європи.