Країни Заходу досі не погоджують використання своєї далекобійної зброї по росії. Навіть після початку операції ЗСУ в курській області, коли рівень ескалації фактично став ще вищим, і війна вже по суті перекинулась на територію агресора, Захід не досяг консенсусу щодо цього питання.

Чому Україні не дозволяють «далекобійність» для ударів по рф?
По-перше, Захід намагається не доводити ситуацію до стану війни між росією та НАТО. Союзників стримує застарілий страх, що застосування ракет великої дальності, якими Україна може завдати удару вглиб росії, зробить НАТО безпосереднім учасником війни в Україні і може втягнути Захід у пастку прямого конфлікту з рф, що матиме непередбачуваний глобальний масштаб і наслідки.  
Дійсно, російське керівництво дуже серйозно сприймає загрозу використання американської та західної зброї для ударів углиб росії, але операція України в курській області довела пустопорожність російських «червоних ліній» та ілюзорність усіх загроз путіна. Втім, досягти консенсусу під час вирішення цього питання західним партнерам поки що не вдається. 
По-друге, певною перешкодою надання такої згоди є спільне виробництво більшості далекобійних систем різними країнами-членами НАТО, тож їхнє постачання Україні потребує погодження з усіма розробниками. Зокрема, дозвіл на удари по росії зі Storm Shadow вимагає згоди Великої Британії, Франції, Німеччини та США, адже ці ракети – спільна франко-британська розробка, в якій містяться компоненти з Німеччини та США. Водночас Лондон не проти дати дозвіл на удари по росії зі StormShadow, а Берлін, Париж і Вашингтон досі виступають проти через побоювання ескалації. Те ж саме стосується і ATACMS, які ЗСУ можуть застосовувати по об’єктах противника на окупованих територіях, але не на території рф. 
Не стала неочікуваною і відмова Словаччини та Угорщини, де панують дружні кремлю уряди, підтримати дозвіл ЗСУ атакувати російську територію західною зброєю. Тож, у західному істеблішменті продовжує домінувати доволі стримана думка щодо зняття обмежень на застосування далекобійної зброї Україною.

Чи налаштовані США та партнери переглянути своє рішення?
Варто зазначити, що з часом західні лідери можуть змінювати свою позицію, залишаючи незмінною застережливу публічну риторику. Так, ще 30 травня 2022 року Президент США Джо Байден безапеляційно наголошував, що Сполучені Штати не будуть надсилати Україні ракетні системи, якими вони можуть завдати удару по території росії. Втім, вже 4 жовтня 2023 року Байден надав згоду поставити Україні ракети великої дальності ATACMS. Водночас канцлер Німеччини Олаф Шольц 25 вересня 2022 року виступив проти поставок танків Україні, «щоб не доводити ситуацію до стану війни між росією й НАТО», а 5 лютого 2023 року анонсував передачу Україні німецьких танків Leopard.
Пройшли місяці з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, перш ніж ЗСУ почали отримувати M777, Caesar, Panzerhaubitze 2000 та РСЗВ HIMARS. Тільки через рік на озброєнні України почали з’являтися IRIS-T, NASAMS, Patriot, Challenger, Abrams та Leopard і ще не менш як півтора року минуло до того, як Захід передав перші винищувачі F-16. Після певних вагань європейські партнери нарешті наважились передати Україні ракетне озброєння, здатне стріляти на понад 80 кілометрів – Storm Shadow/SCALP EG з дальністю ураження від 250-560 кілометрів від Великої Британії та Франції, а згодом і ракет ATACMS з дальністю ураження від 165 до 300 кілометрів від США.
Звісно, що надання цього озброєння супроводжувалось умовою для України – не стріляти нею по території рф і довгий час Збройні Сили дотримувались цієї заборони. Втім, після російського наступу на півночі Харківщини ближній тил противника почав пролягати вже уздовж території росії, що докорінно змінило правила гри. Через місяць США дозволили використовувати установки HIMARS з ракетами GMLRS для ударів по областях рф, що межують із Харківщиною та Сумщиною.

Що змінилось з операцією ЗСУ у курській області?
Наступальні дії ЗСУ в курській області ще більше розвіяли побоювання Заходу, адже війна вже перекинулась на територію росії, але не призвела до ескалації. З початком курської операції українська влада ще активніше почала закликати Захід прибрати бар’єри, які забороняють бити їхнім ракетним озброєнням по росії. Крім того, тема дозволу на використання Україною далекобійної зброї вкотре активізувалася в західному політикумі після масованих російських ракетних і безпілотних ударів по території нашої країни. Після наймасовішого обстрілу України 26 серпня Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель закликав посилити постачання ППО Києву та зняти всі обмеження на використання західної зброї для ударів по військових цілях у росії. На серпневій зустрічі міністрів ЄС очільник МЗС України Дмитро Кулеба також закликав союзників дати Україні таку можливість. Заяви Кулеби та Борреля підтримали дипломати Франції, Швеції, Латвії, Нідерландів та Польщі, які нагадали, що міжнародне право не забороняє країні входити на територію агресора з метою самооборони.
Аналітики вважають, що ключову роль в ухваленні рішення про дозвіл на удари далекобійною зброєю по території росії будуть відігравати Сполучені Штати. Напевно, це питання серед інших обговорювалось під час візиту української делегації до США та переговорів 31 серпня Керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, Міністра оборони України Рустема Умєрова, начальника Генерального штабу ЗСУ Володимира Горбатюка та інших високопосадовців з американськими військовими та безпековими експертами. Під час зустрічі у Вашингтоні Рустем Умєров представив список цілей у росії, по яких ЗСУ могли б ударити американською далекобійною зброєю, якби мали можливість. Координатор зі стратегічних комунікацій у Раді нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі днями підтвердив, що США ведуть з Україною «важкі переговори» щодо використання американської зброї, але зауважив, що поки жодних змін у вказівках, де і як українці можуть використовувати зброю США, не було і наразі обмеження залишаються незмінними.  
Отже, Захід на межі важливого рішення для України, є всі підстави сподіватись, що партнери Києва врешті-решт дозволять українській армії завдавати ударів із застосуванням західної зброї великої дальності по військових цілях на території росії, адже Україна вже зробила все можливе, щоб це сталося.

Як надання дозволу на використання далекобійної зброї по росії може змінити ситуацію на фронті?
Україна вже отримала ракети класу «повітря-повітря» Storm Shadow від Великої Британії, SCALP від Франції та очікує ракети Taurus від Німеччини.
Однак американські ракети класу «земля-земля» ATACMS є принципово іншою зброєю, яка майже за всіма параметрами виграє у інших далекобійних ракет. Хоча ATACMS програють німецьким, британським та французьким ракетам у максимальній дальності ураження (300 проти 500 кілометрів), однак мають перевагу у швидкості (1000-1100 км/год  проти 600 км/год для європейських ракет), що робить їх практично невловимими для російської ППО. Україна вже має досвід використання цих ракет, які  вперше в обмеженій кількості надійшли восени 2023 року. За допомогою ATACMS ЗСУ змогли уразити аеродроми в тимчасово окупованих Бердянську, Джанкої та Луганську.
Тож, саме дозвіл США на використання ATACMS по цілях на території рф такий важливий для України, адже може стати частиною стратегії на шляху до перемоги на фронті. ATACMS дозволить ураження ворожих військових баз і аеродромів, ППО, командних пунктів, скупчень техніки та особового складу на відстані до 300 км углиб території росії. Крім того, залежно від отриманих модифікацій, цими ракетами можна пробивати російську оборону та знищувати фортифікаційні споруди. Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) підрахували, що на території росії є 20 військових об’єктів, які потрапляють до зони дії РСЗВ HIMARS або MLRS, у межах досяжності ракет ATACMS знаходиться понад 245 об’єктів. І якщо 16 з потенційних цілей – це військові аеродроми, з яких можна швидко передислокувати літаки, щоб знівелювати удар, то більшість інших – це великі військові бази, станції зв’язку, логістичні центри, ремонтні майстерні, склади боєприпасів і палива, які швидко передислокувати або посилити їх захист – майже неможливо. Натомість масове переміщення таких об’єктів подалі від зони ураження ракет ATACMS дуже б ускладнило російську логістику у всьому театрі бойових дій та значно погіршило позиції російської армії.
Отже, поки союзники продовжують зволікати у питанні дозволу Києву бити своїми далекобійними ракетами вглиб росії, ЗСУ доведеться покладатись на власні засоби ураження, які вже успішно відпрацьовують по території противника. Йдеться про далекобійну ракету-дрон «Паляниця», здатну завдавати ударів по рф на відстані до 700 км.

Джерело