Вчені знайшли, де в нашому тілі живе любов до природи

Вчені знайшли, де в нашому тілі живе любов до природи

Дослідники вивчили, як романтичні почуття, любов до дітей, природи й тварин, впливають на мозок людини.

Вчені за допомогою сканування мозку візуалізували, як тіло людини реагує на різні прояви любові. У дослідженні, яке було опубліковано в Cerebral Cortex, вони описали, що любов, яку батьки відчувають до своєї дитини, викликає найінтенсивнішу мозкову діяльність. Після цього йдуть романтичні почуття — вони активують багато тих самих ділянок мозку, що й батьківська любов. Однак, на відміну від романтичної, батьківська любов також активує смугасте тіло, ділянку мозку, що бере участь у плануванні та прийнятті рішень, і таламус, який бере участь у свідомості.

Дослідники також розглядали любов до друга, природи, домашньої тварини та незнайомця. Усі ці форми любові активують центри винагороди мозку, включно з верхньою лобовою звивиною, яка пов’язує наше самоусвідомлення з нашою сенсорною системою, і поясною звивиною, яка пов’язує наші дії з емоційною реакцією, що призводить до навчання.

 Вчені знайшли, де в нашому тілі живе любов до природи

Різні види любові активують різні ділянки мозку / Фото: Pärttyli Rinne, Juha M Lahnakoski та інші / Cerebral Cortex

Але моделі вираження були різними для різних типів любові. Наприклад, любов до незнайомців активувала ті ж основні процеси в мозку, що й близькі стосунки, але набагато менш інтенсивно. У порівнянні з іншими видами любові, любов до природи активізувала найрізноманітніші області мозку, але цікаво, що вона все ще освітлювала поясну звивину, як це роблять типи соціальної любові. Любов до тварин у власників тварин виявилася схожою на любов до людини.

«Таким чином, різні типи міжособистісної приналежності утворюють континуум від більш тісних афілійованих зв’язків до більш віддалених відносин відповідно до ступеня підкіркової та мозочкової активації», — пише команда у своїй статті.

Щоб зафіксувати ці реакції, вчені розповідали учасникам експерименту різні історії і просили уявляти те, що їм кажуть. Це були як нейтральні історії (уявіть, що ви чистите зуби), так і дуже емоційні (уявіть, що ви вперше бачите свою новонароджену дитину). В цей час мозок учасників сканували на фМРТ. Загалом було проскановано 55 людей з Фінляндії у віці від 28 до 53 років. Усі учасники були здорові, перебували у стосунках, мали принаймні одну дитину та приблизно половина з них має улюбленців.

Дослідники сподіваються, що розуміння мозкових механізмів, що стоять за нашими переживаннями різних типів любові, допоможе розробити кращі методи лікування розладів прихильності та інших психічних захворювань.

Джерело: New Voice

Джерело