Міська влада створює правові запобіжники, що унеможливлять доведення до руйнації історичних пам’яток у столиці. Це комплексне питання потребує як законодавчих змін, так і нових рішень на міському рівні. Про це повідомила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко під час чергового засідання робочої групи з розробки додаткових механізмів захисту об’єктів культурної спадщини на території міста Києва.

«На жаль, ми бачимо непоодинокі випадки, коли історичні будівлі руйнуються. Тому місто розробило додаткові правові механізми, аби отримати реальні важелі впливу на недоброчесних власників, котрі доводять пам’ятки до руйнації або просто їх знищують», – наголосила Ганна Старостенко.

Вона додала, що наразі законодавство дуже лояльне до порушників, які руйнують пам’ятки. Тому міська влада долучилась до розробки законопроєктів (№№ 11458, 11459), що пропонують посилення адміністративної та запровадження кримінальної відповідальності для недоброчесних власників історичних об’єктів, а також передбачають можливість примусового викупу у власність громади об’єктів культурної спадщини в недоброчесних власників.

«Наразі штраф за недотримання пам’яткоохоронного законодавства складає лише 1700 грн для фізичної особи або 17 000 для підприємства. Ми ініціювали підвищення штрафів від 50 до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – це від 850 тис. до 1,7 млн грн! Також ми пропонуємо запровадити кримінальну відповідальність за злочини проти культурної спадщини та передбачити можливість примусового викупу пам’яток у комунальну власність, якщо власники своїми діями сприяють їх знищенню», – розповіла Ганна Старостенко.

За словами заступниці голови КМДА, на рівні Київської міської ради також створюють додаткові запобіжники від руйнування пам’яток. Зокрема, на повторне оприлюднення подано доопрацьований проєкт регуляторного акта – проєкт рішення Київської міської ради «Про окремі заходи щодо збереження будівель та споруд, рік будівництва яких становить більше 100 років у м. Києві». Так, у разі проведення робіт (зокрема, знесення) в будівлях, рік будівництва яких становить більше 100 років та які не мають статусу об’єкта культурної спадщини, контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою видають винятково в разі надання замовником будівництва рішення Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту. Таке рішення приймають за результатами розгляду облікової картки на нерухомий об’єкт, де плануються роботи. Також пропонується зобов’язати власників відновити за власні кошти будівлі старше 100 років у разі їх пошкодження чи руйнування. 

«Також спільно з фахівцями та учасниками робочої групи ми напрацьовуємо низку ініціатив, що стануть основою для нового рішення Київської міської ради. Зокрема, щодо запровадження чітких критеріїв для визначення цінної історичної забудови, вичерпних переліків таких об’єктів та порядку їх використання», – розповіла Ганна Старостенко.